42 тисячі років тому магнітне поле Землі різко ослабло, до 6% від сьогоднішнього

Група вчених описала в статті для журналу Science разюче точне датування  зміни магнітних полюсів  в минулому. За допомогою аналізу деревних кілець, дерев, які загинули десятки тисяч років тому, вчені стверджують, що відбулася  ця зміна.  З’ясувалося, що зміні полюсів передував період різкого ослаблення магнітного поля Землі. На якийсь час воно майже зникло і становило трохи більш як 6% від сьогоднішнього, що  і відкрило планету для жорсткого космічного опромінення. Ймовірно, саме це стало причиною різкої зміни клімату і вимирання багатьох видів, включаючи неандертальців, а також розквіту печерного живопису.

Магнітне поле Землі допомагає захищати життя на планеті від частинок енергії з космосу. Але не завжди це так: магнітні полюси зміщуються й іноді, з не зрозумілих причин, змінюються один з одним положенням, а ефективність поля може значно знизитися. Однак попереднє вивчення цих подій, ніяким чином не давало підстав вченим пов’язати це  з процесами вимирання або природними катастрофами.

Одне з найбільших змін магнітного поля сталося приблизно 42 000 років тому, в кінці останнього льодовикового періоду, і називається подією Лашамп (за назвою французького села, завдяки якому подія була відкрита). Ця зміна зафіксована по всьому світу, в тому числі в Австралії. Вчені досліджували річні кільця дерев каурі, що ростуть в Новій Зеландії, вік яких може досягати 1000 років. Іноді стовбур такого дерева, потрапивши в болото, може зберегтися в скам’янілому вигляді протягом тисяч років, пише Ars Technica.

Виявивши скам’янілі каурі часів події Лашамп, вчені провели ізотопний аналіз і виявили, що деякі збережені дерева мають в річних кільцях надлишок вуглецю-14, що вказує на ослаблення магнітного поля Землі. Зіставивши ці дані з іншими, що містять також ізотопи торію, дослідники змогли точно датувати стовбури каурі, а також зібрати інформацію про те, що відбувалося під час події Лашамп.

Судячи з отриманих даних, магнітне поле планети почало слабшати 42 350 років тому і досягло найменшого рівня 41 800 років тому. В той момент його сила становила не більше 6% від сьогоднішньої. А ще через 300 років відбулася зміна полюсів.

Таким чином, різке ослаблення магнітного поля передувало зміні полюсів. На честь Дугласа Адамса, автора «Автостопом по галактиці», де згадується важливе число 42, вчені назвали цю подію геомагнітним переходом Адамса.

Дані вказали також на те, що в той час щось незвичайне відбувалося не тільки на Землі. Ізотоп берилію-10 в основному формується частинками космічного випромінювання, що зіштовхуються з атмосферою, тому служить індикатором сонячної активності. Рівень цього ізотопу в товщі льоду того часу говорить про те, що Сонце знаходилося в тривалому періоді затишшя, який збігався з подією Адамса. Але затишшя передувалось численними масивними сонячними спалахами, які потужними потоками іонізуючих частинок досягали Землі. Полярні сяйва стали тоді звичайним явищем по всьому світу.

Застосувавши модель атмосферної хімії, вчені виявили, що високоенергетичні частинки, що досягають Землі, проникали в верхні шари атмосфери та викликали руйнування озонового шару.

Як вважають вчені, драматичні зміни клімату — льодовики почали різко наступати — і безпрецедентно високі рівні ультрафіолетового випромінювання змусили людей шукати притулку в печерах, що пояснює раптовий розквіт печерного мистецтва у вигляді наскельних малюнків по всьому світу саме 42000 років тому.

Тоді ж в Європі зникли неандертальці, а в Австралії відбулося вимирання всієї мегафауни, включаючи гігантських кенгуру і вомбатів. Ймовірно, всі ці види просто не змогли пристосуватися до нових умов виживання.

Ряд кліматологів і антропологів поставилися до роботи вчених критично, інші ж зустріли їх з інтересом. Перевірити їх висновки можна буде, коли дослідники застосують метод ізотопного аналізу, описаний в статті, для пошуку інших зразків, що несуть сліди змін навколишнього середовища того ж тимчасового періоду. Це дасть вченим більш чітку картину того, що відбувалося.

Судячи з опублікованих Європейським космічним агентством даних, зараз магнітне поле Землі як раз слабшає. Велика зона зниженої магнітної активності в магнітному полі Землі, яка тягнеться від берегів Південної Америки до південно-західної Африки.  Південно-атлантична аномалія — продовжує розширюватися. І, не можна виключати, що в найближчі кілька сотень років нас чекає повторення того ж циклу зміни магнітних полюсів — з різким ослабленням на якийсь час сили магнітного поля планети.