Швейцарські астрономи виявили в сузір’ї Скульптора у 200 світлових роках від Землі унікальну систему екзопланет, в якій всі, крім однієї обертаються навколо зірки в незвичному ритмі. Це відкриття вимагає перегляду уявлень вчених про те, як формуються планети, в тому числі в нашій Сонячній системі.
Спостерігаючи зірку TOI-178, команда астрономів з університетів Берна та Женеви спочатку вирішила, що навколо неї обертаються всього дві екзопланети. Однак більш пильне вивчення дозволило визначити, що їх всього шість, і орбіти п’яти з них взяли вельми незвичайну конфігурацію. Характеристика їх руху вказує на те, що з моменту їх народження на них не впливали космічні події. Однак навіть всередині такої системи існує певний хаос, і побудова цих планет демонструє дисгармонію, настільки ж рідкісну, наскільки рідкісні їх гармонійні орбіти.
Система складається з планет розміром від одного до трьох розмірів Землі та масою від 1,5 до 30 мас Землі, повідомляє ZME Science. Деякі кам’яні та більші нашої планети — так звані суперземлі. Інші газоподібні, як зовнішні планети Сонячної системи, але набагато менше — клас мінінептунів.
Всі вони, за винятком однієї планети, найближчої до зірки, виявляють резонанс, який можна спостерігати в повторюваних закономірностях їх орбіт. Це значить, що планети обертаються навколо TOI-178 з регулярними інтервалами.
Схожий, хоч і менш складний резонанс можна спостерігати й в Сонячній системі, але не у планет, а у трьох місяців Юпітера. Іо здійснює чотири повних обороту, поки Ганімед робить один, який, своєю чергою, описує два повних оберти за один Європи. П’ять зовнішніх планет TOI-178 рухаються один до одного набагато складніше. Замість 4:2:1, як у місяців Юпітера, ми маємо тут 18:9:6:4:3.
Це значить, що система з моменту появи була здебільшого позбавлена зовнішнього впливу, наприклад, ударів астероїдів або гравітаційного впливу іншої системи. В іншому випадку така конфігурація їх орбіт була б порушена.
Є в цій системі й дисгармонія. Вона проявляється в щільності та складі окремих екзопланет: щільні суперземлі в цій системі є сусідами з газоподібними мінінептунами. У Сонячній системі це не так — більш щільні, кам’яні планети розташовані ближче до зірки, а газоподібні, менш щільні — ближче до околиць.
«Цей контраст між ритмічною гармонією орбітального руху та дисгармонією щільності безсумнівно кидає виклик нашому розумінню процесів формування та еволюції планетарних систем», — сказав Адрієн Лелу, керівник команди.
Торік міжнародна команда астрономів підтвердила існування екзопланети близько найближчої до нас зірки Проксими Центавра, до якої 4,2 світлових роки. Вони виявили, що Проксима b по масі майже один в один як Земля і знаходиться в зоні населеності.
