Останнім часом широкого поширення набув термін “Податок на Google”, але в суспільстві побутує багато помилкових уявлень щодо цієї теми. У цій статті пояснимо, що стоїть за цим поняттям, хто насправді платить, та чому варто критично сприймати заяви окремих політиків, зокрема, Данила Гетьманцева.
Що таке «Податок на Google»?
«Податок на Google» – неофіційна назва нововведення, яке зобов’язує іноземні технологічні компанії сплачувати ПДВ (20%) за надання електронних послуг українським користувачам. Це стосується таких платформ, як Google, Meta (Facebook), Apple, Netflix, Onlyfans та інших, які не мають юридичної реєстрації в Україні, але надають послуги нашим громадянам. А скоро цей податок також буде сплачувати OpenAI, тобто, відомий вже ChatGPT стане дорожчий на 20%.
Закон, який регулює ці питання (№1525-ІХ), прийняла Верховна Рада 2021 року. У ньому йдеться про те, що цифрові гіганти зобов’язані реєструватися платниками ПДВ в Україні та сплачувати податок у розмірі 20% від своїх доходів, отриманих із продажу послуг українським споживачам.
Чи платять податок Google, Apple чи Facebook?
Ось головний пункт, у якому криється маніпуляція. Ніяких фінансових втрат технологічні гіганти від цього податку НЕ несуть. Компанії просто підвищують ціни на свої послуги для українських користувачів, компенсуючи таким чином витрати на податок. Іншими словами, платимо за все ми – звичайні українці.
Для прикладу, якщо раніше підписка на Google One коштувала 100 грн, то після введення податку її ціна зросла до 120 грн. Те ж саме стосується рекламних бюджетів у Facebook чи Google Ads — рекламодавці змушені платити більше, збільшивши витрати на просування своїх бізнесів. Але технологічні компанії самі не несуть відповідальність за цей платіж, вони просто виконують закон.
Політичні маніпуляції
Незважаючи на очевидний ефект цього податку, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів Данило Гетьманцев наполягає, що це ніби-то великий прорив. Політик називає податок “важливим внеском у наповнення бюджету”, акцентуючи увагу на необхідності залучення доходів із міжнародних компаній в Україну.
Проте така презентація закону – чистої води маніпуляція. Адже реальність показує інше: цифрові компанії своїх грошей не витрачають, а фінансове навантаження перекладається повністю на споживачів. Заломлюючи правду, Гетьманцев малює картину, згідно з якою Google чи Apple ніби-то “платять” — але варто поглянути на рахунки, щоб зрозуміти, хто насправді “розщедрився”.
Чим це небезпечно?
- Фінансове навантаження на бізнеси та користувачів
В умовах економічної нестабільності підвищення вартості реклами чи цифрових сервісів негативно впливає на малий і середній бізнес, а також на звичайних людей. Бізнесу важче вкладатися в рекламу, людям — дорожче користуватися технологіями. - Ризик зниження доступності технологій
Цифрові сервіси стають менш доступними в Україні, а це звужує можливості українських громадян у користуванні сучасними інструментами для роботи, навчання чи відпочинку. - Політична маніпуляція створює ілюзію досягнень
Представлення цього податку як великого досягнення держави є свідомим введенням в оману. Політична гра Гетьманцева спрямована на прикрашання реальності замість чесної оцінки наслідків.
Висновок
Податок на Google — це не спосіб “змусити мільярдні корпорації платити”, як намагаються подати окремі політики. Це додаткове фінансове навантаження на всіх нас — користувачів і бізнеси. Компанії просто включають податок у вартість своїх послуг, і він перекладається прямо на українських споживачів.
Варто з обережністю сприймати гучні заяви Гетьманцева та інших політиків, коли вони говорять про “успіхи” подібних законів. Адже справжній успіх лежить у підвищенні добробуту українців, а не перекладанні додаткових витрат на їх плечі. Підсилюючи податкове навантаження, яке і так велике в Україні, підвищується інфляція та тінь. Зиск від таких оподаткувань мінімальний, а шкода, величезна. Але ж в нас “офіс простих рішень”…
