Туреччина заблокувала переговори про вступ до НАТО зі Швецією та Фінляндією, – ЗМІ
Туреччина заблокувала початкове рішення НАТО опрацювати прохання Фінляндії та Швеції щодо їхнього приєднання до військового союзу.
Про це пише Financial Times.
Фінляндія та Швеція 18 травня подали свої заявки щодо вступу до НАТО. Цього ж дня посли Альянсу зустрілися, щоб розпочати переговори про вступ скандинавських країн до організації, але Туреччина, яка є членом НАТО з 1952 року, зупинила процес.
Це викликає сумніви, що НАТО зможе схвалити перший етап заявок Фінляндії та Швеції впродовж кількох тижнів, як раніше обіцяв генсекретар організації Єнс Столтенберг.
Туреччина пояснила свою позицію
Офіційний представник Туреччини підтвердив виданню, що Анкара загальмувала процес. При цьому він наголосив, що Анкара не відкидає перспективи приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО.
Ми не говоримо, що вони не можуть бути членами НАТО. Просто нам потрібно бути на одній хвилі, на одній хвилі щодо загрози, з якою ми стикаємося. Ми хочемо досягти угоди… Чим раніше ми зможемо дійти згоди, тим раніше можна буде розпочати обговорення членства, – заявив чиновник.
У НАТО відмовилися від коментарів й повторили лише слова Столтенберга про те, що “необхідно враховувати інтереси безпеки всіх союзників”. Альянс хоче опрацювати всі питання, щоб швидко вирішити конфлікт.
Заява президента Туреччини
Під час свого виступу в парламенті президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган розкритикував західних союзників за нездатність поважати “чутливість” Анкари до тероризму та звинуватив Швецію та Фінляндію у відмові екстрадувати 30 людей, яких Туреччина звинувачує в тероризмі.
Ми запросили 30 терористів. Вони сказали: “ми їх не даємо”. Ви не здасте терористів, але ви хочете вступити до НАТО? Ми не можемо сказати “так” організації безпеки, яка позбавлена безпеки, – заявив Ердоган.
Він також додав, що члени НАТО повинні “розуміти, поважати й підтримувати” чутливість Туреччини у цьому питання, але додав, що жоден з союзників “не виявив тієї поваги, якої ми чекали”.
Кого Туреччина називає терористами?
Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.
Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.
Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).
Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.
«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», – сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.
Анкара також має проблема зі Швецією, зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.
«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», – стверджував турецький міністр.
Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.
Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.
2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.
Тобто, підсумуємо, що у Туреччини, маючи ознаки тоталітарної країни за часів Ердогана, з’явився шанс заявити про свої образи…
До чого це призведе, буде видно в найближчі тижні.
