Американська організація AARP, що займається проблемами людей у віці від 50 років і старше, ще у 2017-му випустила звіт, в якому назвала самотність більш небезпечним фактором, ніж ожиріння, при оцінці ризиків передчасної смерті. Нове дослідження нейробіологів з Університету Макгілла (США) побічно підтверджує це. Вони виявили, що у людей, які ведуть самотній спосіб життя, нейронна структура мозку помітно відрізняється від звичної.
Дослідження було спрямоване на вивчення сукупності областей мозку, що відповідають за мріяння, роздуми й творчу діяльність. У самотніх людей в цих областях більше і сірої, і білої речовини, ніж у соціально активних. Тому їм легше згадувати й аналізувати минуле, міркувати про майбутнє, фантазувати на тему альтернативної реальності. Вчені навіть виявили те, що назвали «нейронною сигнатурою самотності», але потрібно більше статистичних даних, щоб підтвердити її існування.
Як побічний ефект такої перебудови мозку людина отримує явно виражену схильність до саморефлексії, яка при неконструктивному використанні може привести до депресії та інших негативних психологічних факторів. Це не загрожує молодим, на формування «сигнатури самотності» йдуть десятиліття, тому в групі ризику в основному люди старше 50 років, які й до пенсійного віку вели самотній спосіб життя. Відкриття допоможе краще розібратися, чому самотні люди похилого віку нерідко стають «відірваними від реальності» і живуть у своїх власних думках
