Японія оголосила війну дискетам. Про це глава місцевого Мінцифри Таро Коно написав у “Твіттері”.
За словами міністра, понад 1900 підприємств, організацій та установ, що працюють у країні, вимагають від людей подавати форми і заяви за допомогою старих пристроїв, таких як дискети, компакт-диски тощо. Тепер правила вирішено змінити. Дискети підлягають скасуванню, а документи мають передаватися через Інтернет.
Одна з причин такого рішення – серія резонансних випадків втрати дискет. Зокрема, 27 грудня минулого року поліція Токіо зізналася у втраті персональних даних 38 громадян. Ці люди подали заяви на отримання державного житла в токійському районі Мегуро, і уряду було необхідно уточнити в поліції, чи не пов’язані заявники зі злочинним угрупованням. Під час перевірки дані громадян передавалися на дискетах.
Щойно про втрату стало відомо, суспільство зазнало справжнього шоку. Люди не могли повірити в те, що держслужби досі користуються таким антикваріатом. Інший приклад використання дискет описали журналісти Nikkei, за словами яких в одному лише банку “Ямагата” понад 1000 клієнтів використовували зазначений раритет для передавання даних про зарплату співробітників.
Кілька днів тому одна організація в Японії провела невелике опитування 300 осіб віком від 15 до 29 років. Виявилося, що майже 20% молодих людей користуються дискетами, на відміну від Китаю, молодь якого насилу може описати цю архаїку минулих часів.
Датою народження комп’ютерних дискет вважається 1971 рік. Їхній розмір у той час становив немислимі нині 32″. Згодом габарити стараннями IBM були зменшені вчетверо, до 8″.
У 1981 році Sony вперше випустила класичний 3,5-дюймовий диск, який широко використовувався у виробництві. У 1984 році відомий комп’ютер MAC від Apple був оснащений 3,5-дюймовим флоппі-дисководом.
У дев’яності дискети були на піку популярності (так, у 1996 р. їхня кількість оцінювалася в 5 млрд штук). Ближче до нульових легко пошкоджувані дискети з об’ємом пам’яті лише 1,44 Мб були швидко витіснені більшими і надійнішими продуктами (такими як USB-флешки тощо).
У 2011 році Sony заявила про остаточне згортання виробництва дискет. Проте, навіть через 11 років японці продовжують залежати від застарілого рішення. Виною всьому – місцева бюрократія (так, один відповідальний за управління держфондами високопоставлений член уряду в бесідах з журналістами і телевізійниками неодноразово підкреслював “виняткову надійність дискет”).
Енергійний міністр цифровізації Таро Коно вирішив покласти край “порочній практиці” і закликав колег не соромитися “крокувати в розвинене суспільство”. Напередодні функціонер використав щодо дискет словосполучення “оголошення війни” і закликав почати негайну утилізацію раритетних аксесуарів. Альтернативою дискетам Коно вважає хмарні рішення та інші сучасні онлайн-технології.
Дискети – не єдиний “антикваріат”, який досі використовується в Японії. Деякі підприємства та урядові установи наприкінці 2022 року надсилають документи факсом замість електронної пошти, а більшість вебсайтів міжнародних компаній, які працюють у Японії, змінюють дизайн, щоб відповідати вподобанням місцевої публіки (так, японський Yahoo виконаний у стилістиці нульових).
Старі фліп-телефони, що вийшли з ужитку в більшості розвинених країн планети, досі зберігають популярність у Японії. У школах вчителі, старші за 40 років, майже не користуються смартфонами. Більшість педагогів із цієї вікової категорії носять “фліпи” на шиї, керуючись міркуваннями практичності.
