Через 15 років розробок та тестування австрійська компанія CycloTech, нарешті, представила свій перший концептуальний літальний апарат. Модель CruiseUp – особистий двомісний електричний аеромобіль для міжміських перельотів з унікальним двигуном CycloRotor, відомим у кораблебудуванні під назвою рушій Фойта-Шнайдера.
Корабельний крильчатий рушій був винайдений ще 1926 року австрійцем Ернестом Шнайдером, а незабаром компанія Voith побудувала перший експериментальний корабель, що використовує круговий рух рухомих лопатей. Така конструкція забезпечує водному транспорту відмінні маневрові якості. Той самий принцип використовують і співвітчизники Шнайдера з компанії CycloTech.
Стінки циліндричного рушія складаються з лопатей, які змінюють кут нахилу в міру обертання барабана. Така конструкція дає змогу обертати циліндри з більш-менш постійною швидкістю, і спрямовувати тягу майже безперервно під будь-яким кутом, щоб підніматися вгору, летіти вперед або назад, або навіть різко спускатися вниз.
Мінуси такої конструкції у швидшому зносі механізму, порівняно з пропелерами, і більшій масі, пише New Atlas. Інший недолік у тому, що лопаті створюють тягу лише час від часу, а от аеродинамічний опір — постійно.
Наразі не видається очевидним, що крильчасті рушії — найкраща альтернатива звичайним пропелерам для електричних апаратів вертикального зльоту та посадки через суттєву витрату енергії. Але якщо коли-небудь акумулятори стануть набагато більш ємними, то маневреність CycloRotor може стати вирішальним фактором: такий апарат зможе рухатися більш гладко і стабільно просто тому, що швидше виконуватиме коригувальні дії щодо поривів вітру.
Хай там як, CycloTech показала свій перший готовий прототип. Виглядає він як туфля на високих підборах, розміром приблизно з легковий автомобіль, але вміщує тільки двох людей, плюс залишається трохи простору для багажу. Рушіїв у нього шість, чотири добре видно по кутах, а ще два вбудовані спереду і ззаду кабіни й обертаються в поздовжній осі. Вони допомагають спускатися вниз, а також розвертатися та рухатися в сторони.
У повітрі апарат поводиться як мультикоптер — відсутність крил вимагає постійного обертання лопатей. Тож акумулятори потрібні великі. За максимальної швидкості 150 км/год запас ходу становить лише 100 км.
Утім, компанія не поспішає з масовим випуском і готова почекати до 2035 року, коли інші аеротаксі та пасажирські дрони наб’ють ґулі та закладуть фундамент нового типу повітряного транспорту. На той час і більш ефективні батареї з’являться.
