Дослідники заявляють, що величезна брила льоду стала третім великим айсбергом, що відколовся за останні три роки в цьому районі континенту.
У 2016 році на шельфовому льодовику Бранта в Антарктиді виявили величезну тріщину — її помітили 31 жовтня, а тому вона одразу ж отримала назву “Гелловінська тріщина”. Після цього, у 2017 році британська науково-дослідна станція Галлей була переміщена, щоб уникнути можливих неприємностей, пише BBC.
Британська науково-дослідна станція розташована на вершині шельфового льодовика Братна, який є плавучим виступом льодовиків, що стекли з континенту в море Ведделла. Відомо, що передній край цього шельфу час від часу скидає айсберги, але сьогодні він, ймовірно, переживає одну з найдинамічніших форм.
Дослідники Британської антарктичної служби (BAS) виявили, що нещодавно від льодовика відкололася ще одна величезна брила льоду — площа айсберга становила 380 квадратних кілометрів. Це значно менше, ніж попередні гігантські айсберги, проте вчені зазначають, що це вже третій великий айсберг, що відколовся від льодовика за останні три роки.
Фото: BAS
2021 року від шельфового льодовика відколовся айсберг розміром 1300 квадратних кілометрів під назвою А74, а 2023 року весь світ спостерігав за дрейфом ще одного гігантського айсберга, чия площа становила 1500 квадратних кілометрів, — його назвали А81.
Цього разу вчені були попереджені про утворення айсберга завдяки двом приладам GPS, встановленим на льодовику. За словами гляціолога, доктора Олівера Марша, ці прилади не є особливо точними, проте вони попереджають, коли на льодовику відбувається щось серйозне. Науковці спостерігали за приладами й бачили рух на кілька сотень метрів протягом години, що є показником того, що айсберг відірвався від льодовика та вирушив у вільне плавання.
Фото: BASида
Пізніше вчені вивчили супутникові знімки, які підтверджують дані GPS — на кадрах видно, що айсберг з усіх боків оточений морською водою. Учені побоюються, що втрата такої великої кількості льоду за останні три роки може спричинити прискорення руху шельфу в бік моря. Історично склалося так, що швидкість його течії становила 400-800 метрів на рік, проте сьогодні шельф рухається зі швидкістю близько 1300 метрів на рік, що значно більше.
Зазначимо, що вчені називають айсберги відповідно до системи класифікації Національного льодового центру США (USNIC), яка ділить Антарктику на квадранти. Шельфовий льодовик Бранта розташований у східній частині моря Ведделла і його айсберги отримали позначення “А”. Водночас цифра, наприклад 83, являє собою номер у серії великих айсбергів у цьому секторі. Дослідники дають назви лише найбільшим айсбергам, оскільки їхні масштаби свідчать про те, що їх необхідно відстежувати.
