Астрономи розкрили секрети дивовижної туманності-пульсара, яка має назву “рука Бога” (відео)
Науковці розкрили таємниці MSH 15-52, однієї з найдивовижніших туманностей-пульсарів, також відомої як “космічна рука” або “рука Бога”.
За допомогою двох потужних рентгенівських телескопів учені змогли візуалізувати “кістки” в примарній руці, які являють собою магнітні поля. Під час дослідження використовувалися рентгенівська обсерваторія NASA Chandra та обсерваторія Imaging X-ray Polarimetry Explorer (IXPE).
“Дані, отримані від IXPE, дали нам першу карту магнітного поля “руки”. Заряджені частинки рухаються вздовж магнітних полів і визначають форму туманності, як це роблять кістки в руці людини”, — каже керівник дослідження зі Стенфордського університету Роджер Романі.
Ще 2001 року обсерваторія NASA Chandra вперше показала пульсар PSR B1509-58, а також його пульсарну вітрову туманність MSH 15-52. Форма останньої нагадує людську руку. Пульсар, який її сформував, розташований приблизно за 16 тис. світлових років від Землі.
Тепер же дослідники спостерігали за туманністю протягом 17 днів за допомогою відразу двох рентгенівських обсерваторій. Саме IXPE змогла розкрити неймовірні деталі туманності.
На основі отриманих даних учені з’ясували, що завдяки потоку заряджених частинок і антиматерії залишок наднової існує вже 1500 років. Саме тоді прийшов кінець зірці, яка перетворилася на пульсар.
“Ми всі знайомі з рентгенівськими променями як з медичним діагностичним інструментом. Але тут ми використовували рентгенівські промені інакше, і вони також розкрили інформацію, яка інакше була б прихована від нас”, — підкреслює співавторка дослідження Жозефіна Вонг зі Стенфорда.
Завдяки дослідженню вчені з’ясували, що в туманності енергетичні частинки отримують більшу потужність у складних турбулентних областях біля самого пульсара, що знаходиться біля основи примарної долоні. Потім частинки течуть до більш однорідних ділянок магнітного поля — уздовж зап’ястя, пальців і великого пальця.
На нових даних також видно яскравий рентгенівський струмінь, який тягнеться від долоні донизу по зап’ястку. На початку поляризація досить низька, мабуть, через турбулентність і переплутані магнітні поля, але далі струмінь випрямляється і стає яскравішим. Учені помітили більш високу поляризацію в зовнішній області туманності, де рука “відрізається”.
“Нам вдалося розкрити історію життя наденергетичної матерії та частинок антиматерії навколо пульсара. Це підтвердило нашу теорію про те, що пульсари можуть працювати як прискорювачі частинок”, — каже співавтор роботи Нікколо Ді Лалла зі Стенфорда.
