Безробітні будуть розбирати завали та працюватимуть на будівництві за мінімалку

На час війни влада залучатиме безробітних, які стали на біржу праці, які не встигли працевлаштуватися за 30 днів після реєстрації, до оплачуваних на рівні мінімальної зарплати суспільно корисних робіт – розбору завалів, будівництва захисних споруд, ремонтів, доброустрою та сільськогосподарських робіт.

“Ми фактично усунемо можливість, коли люди могли отримувати гроші від держави і відмовлятися від запропонованої роботи. В умовах воєнного часу держава не має для цього ресурсів. Усі повинні або воювати і захищати Батьківщину, або працювати на перемогу і для фронту”, – пояснив необхідність новації прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Однак відтоді, як 21 червня глава КМУ зробив відповідну заяву, більшої конкретики ініціатива не отримала, а постанови, що впроваджують її, вже, за словами влади, прийняті, так і не були опубліковані.

Журналісти звернулися до експертів, щоб розібратися в питаннях трудової реформи, що залишилися нерозкритими – серед іншого, чи можуть бути передбачені обмеження за віком, чи можна буде відмовитися від виконання робіт і якими вони можуть бути, крім зазначених прем’єром.

Ще 21 квітня влада зробила перший крок на шляху до адаптації трудового законодавства під військові потреби, на цей період змінивши в законодавстві поняття “відповідної” роботи, яку можуть запропонувати для претендентів у центрах зайнятості.

Якщо у звичайний час відповідним вважається місце зайнятості, що відповідає освіті, кваліфікації та отриманому здобувачем досвіду на попередніх роботах, то у воєнний час на біржі повинні пропонувати роботу з такими характеристиками лише у перші 30 днів з дня реєстрації безробітного.

Після 30 днів усі ці вимоги знімаються та пропонувати безробітному можуть роботу, яка не відповідає його професійним навичкам, а також ту, навчитися якої можна в тому числі на робочому місці.

Те саме стосується й рівня зарплати: лише протягом перших 30 днів відповідна робота має передбачати зарплату не нижчу за ту, яку безробітний отримував на попередньому місці. Надалі відповідним вважатиметься заробіток не нижчим за мінімальний.

Як зазначив юрист Ігор, на цей час відмовитися можна від двох пропозицій відповідної роботи або від двох пропозицій професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Тільки після цього безробітного позбавлять допомоги.

Однак це може не стосуватися громадських робіт, про які говорила влада. Тим часом як пояснюють експерти, виходячи зі слів представників уряду, безробітних можуть почати залучати до двох різних категорій громадських робіт.

Прем’єр Шмигаль вказував, що офіційних безробітних залучатимуть до суспільно корисних робіт (суспільно корисних). Такий вид робіт регулюється окремим порядком, передбаченим для воєнного часу.

Такі роботи можуть виконуватися для задоволення потреб збройних сил та правоохоронних органів, забезпечення роботи критичної інфраструктури та функціонування національної економіки. Але головна їхня особливість в іншому, пояснює адвокат Леонід.

“Громадсько корисні роботи можуть бути не добровільними (виконуватися в рамках трудової повинності).Трудову повинність уповноважено вводити військове командування разом із військовими адміністраціями (якщо створено) самостійно або із залученням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування”, – зазначив адвокат.

Про те, що саме місцева влада має визначити, до яких конкретних видів діяльності залучати безробітних, говорив і Шмигаль. Втім, наголошує Леонід, згідно з чинним законодавством, до суспільно корисних робіт можуть бути залучені не лише безробітні, а й, за погодженням із роботодавцем та зі збереженням місця роботи, – зайняті особи. Також студенти, самозайняті, зайняті в особистому селянському господарстві. При цьому, додає Ігор, вони не повинні підлягати призову на військову службу.

Представник Кабміну при Верховній Раді Тарас Мельничук уточнював, що уряд змінив Порядок про суспільно корисні роботи щодо залучення військових адміністрацій до затвердження рішень про трудовий обов’язок і залучення до робіт внутрішньо переміщених осіб.

Але він також повідомляв і про зміни в іншому нормативно-правовому акті – Порядку організації громадських (‘громадянських’) та інших робіт тимчасового характеру в умовах воєнного стану.

На відміну від суспільно корисних, до громадських робіт працездатні особи залучаються на добровільних засадах. Такий тип робіт створюється на користь конкретної територіальної громади та організується ‘для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб’, зазначає Горшенін.

“Громадські роботи спрямовані на забезпечення тимчасової зайнятості незайнятих (безробітних) та частково зайнятих осіб”, – зазначив адвокат.

Різна і відповідальність за відмову в участі в громадських і суспільно корисних роботах. У першому випадку, як і у випадку з іншими відповідними роботами для претендентів на біржі, безробітний втратить допомогу та свій статус на біржі, якщо відмовиться від двох пропозицій працевлаштування на таку роботу.

Ухилення ж від трудової повинності, пояснює Горшенін, може призвести до настання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізацію та мобілізаційну підготовку. За це передбачено штраф у розмірі до 5100 грн. для громадян та 8500 грн. для посадових осіб. При цьому, додає Ігор, до суспільно корисних робіт залучаються у тому числі працездатні особи, які не підлягають призову на військову службу, які за віком та станом здоров’я не мають обмежень на роботу в умовах воєнного стану.

Тарас Мельничук вказував, що насамперед залучатимуть до громадських робіт зареєстрованих безробітних, яким не знайдено відповідної роботи, та працівникам, які втратили частину заробітної плати.

Кого з безробітних не залучатимуть до громадських робіт

До обох типів вищезазначених робіт особу не може бути залучено за наявності протипоказань за станом здоров’я, зазначають юристи. До суспільно корисних робіт прямо заборонено залучати:

• неповнолітніх осіб віком до 15 років включно;
• жінок, які виховують дітей до 3-х років;
• вагітних жінок, якщо виконання робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я.