Більше пам’ятників, ніж Тарасу Шевченку, у світі тільки Ісусу Христу. Цікаві факти про українського поета

9 березня 1814 року в селі Моринці Черкаської області народився Тарас Григорович Шевченко. Ще за життя він став символом опору російській експансії й боротьби українського народу за свободу та незалежність.

Не будемо робити припущень: дата масованого обстрілу – збіг це чи ні. Ми вже розповідали про те, якими ракетами росіяни обстрілюють Україну. А тепер розповімо про автора рядків, які століттями надихають українців продовжувати свою боротьбу. Редакція MC.today зібрала цікаві факти про Кобзаря.

«З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо»

  • Мати Тараса Шевченка була вільною селянкою, яка одружилася з кріпаком. Хоча сім’я була кріпацька, вони не жили у злиднях. Один із дідів за матір’ю, Яким Бойко, мав кузню й пасіку, а батько чумакував. Якщо порівнювати це з сучасністю, батько був далекобійником. Також він стельмахував, зараз би сказали «мав своє СТО».
    Від народження й до моменту, коли Шевченка викупили з кріпацтва у 1838 році він «належав» російському поміщику Василю Енгельгардту, що був племінником Григорія Потьомкіна.
  • Тарас був єдиним з шістьох дітей, кого у 8 років віддали до дяківської школи. Батько Тараса вважав, що син не має хисту до хатнього й сільського господарства. У його усному заповіті були такі слова: «Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо».
  • Мирон Гордійчук, завідувач Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка й кандидат історичних наук каже, що історія життя Шевченка – це історія успіху кріпака. Він – людина, яка зробила себе сама. Для Шевченка єдиним способом вибитися в краще життя було стати іконописцем. У 12-15 років він був готовий ходити селами 15–20 км, шукаючи собі наставника.
  • Перші гроші Тарас заробив, допомагаючи відспівувати небіжчиків – він був помічником священника.
  • В 1831 році Енгельгардт взяв Шевченка з собою в Санкт-Петербург і віддав юнака на навчання малюванню. Там він познайомився з багатьма видатними митцями та колишніми українськими кріпаками, а також написав свої перші твори.
  • В 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Тут він створив рукопис своєї майбутньої збірки «Кобзар».
  • За викуп Шевченка з кріпацтва Енгельгардт призначив ціну у 2,5 тис. рублів. На ті часи, це річний дохід невеликого маєтку чи села. Щоб здобути ці кошти художник Карл Брюллов написав портрет поета Василя Жуковського. Його розіграли в лотерею серед імператорської сім’ї 4 травня, а 7 травня 1838 року Шевченкові дали відпускну.

«Сплюндрували нашу Україну»: подорож на Батьківщину

  • В 1843-1847 роках Тарас Шевченко подорожував Україною. В той час він написав багато антиімперських творів, які не могли бути надруковані офіційно. Їх таємно передруковували й вчили напам’ять. Ось що він писав про той час в листі своєму другу у 1844 році: Бувъ я уторікъ на Украіні – бувъ у Межигорского спаса, и на Хортиці, скрізь бувъ і все плакавъ, сплюндровали нашу Украіну, катової віри, німота зъ Москалями; бодай вони переказилися.
  • В 1847 році Шевченка заарештували за «мрії про можливість Україні існувати як окремій державі», виказані у його збірці «Кобзар». Після цього він 10 років провів в арештах і засланнях, і продовжував писати й малювати попри заборону.
  • Після звільнення йому було заборонено відвідувати Україну. В 1859 йому дозволили приїхати на Батьківщину, але в тому ж році заарештували.
  • У 1861 році Тарас Григорович за власні кошти видав Буквар. Книга вийшла накладом у 10 тис. примірників і була призначена для вивчення грамоти у безплатних школах.
  • У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка «І виріс я на чужині…». У 1861 році він помер у Петербурзі, а перепоховали його в Каневі на Чернечій горі згідно з заповітом.
  • З 47 років життя в Україні поет провів 15.
  • Зараз нам здається, що 47 це мало, а насправді це навіть перевищує середню тривалість життя на той час.

Творчість Кобзаря крізь час

  • Якщо ви чуєте, що Тарас Шевченко писав для селян, зважайте на те, що в той час невелика кількість селян вміла читати. Їм почали розказувати, хто такий Тарас Шевченко тільки наприкінці ХІХ століття. За життя Шевченка читали переважно освічені дворяни. Його публіка – вихідці з України, які про неї пам’ятали. З 30-х років ХІХ століття у Петербурзі була мода на все українське. Це була найближча екзотика.
  • Перший «Кобзар», який вийшов у 1840 році накладом 1 тис. примірників, розкупили за два тижні. З того часу «Кобзар» перевидавали понад 8 млн разів. У Черкасах навіть є цілий музей, присвячений цій віршованій збірці.
  • Твори Тараса Шевченка перекладено більш як ста мовами світу. Серед них – японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів польською, англійською та російською.
  • В Радянському Союзі склалася парадоксальна ситуація з виданням та поширенням творів Шевченка: комуністична влада робила з нього «борця за народну правду», «революціонера-демократа» і тиражувала мільйонними накладами. Але в той самий час діяла заборона на вивчення, використання та поширення творів Кобзаря, які влада вважала «антирадянськими». Підозрілими здавались у першу чергу ті, де він критикував росіян. Книжки, які не влаштовували радянську владу відправляли до закритих спецфондів.
  • Учням та студентам в середині ХХ століття дозволялося вивчати лише офіційні радянські видання з творами Шевченка, а за використання невідповідних книжок могли засудити за антирадянську агітацію – від 10 років таборів.

Рекордсмен за кількістю встановлених пам’ятників

  • За кількістю встановлених пам’ятників Тарас Шевченко світовий рекордсмен – більше монументів має хіба що Ісус Христос. «Книга рекордів України» зафіксувала, що у світі 1167 пам’ятників Тарасу Шевченку. З них 99 – у 44 іноземних країнах і 1068 – в Україні. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко, де поет відбував заслання. Це центр Тупкараганського району Мангістауської області Казахстану.

    Замальовка з місця заслання. Нині місто Форт-Шевченко
  • На честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4,2 тис. м), морська протока в Аральському морі та навіть кратер на Меркурії, діаметр якого 137 кілометрів.
  • У 2000 році Лео Мол, канадський скульптор українського походження подарував Санкт-Петербургу бронзовий пам’ятник Тарасу Шевченку. Його встановили на площі у Петроградському районі Санкт-Петербурга, яка з 2001 року має назву площа Шевченка. Відкривали пам’ятник 22 грудня 2000 року у присутності володимира путіна та тодішнього Президента України Леоніда Кучми.
Джерело mc.today

Ви читаєте незалежне україномовне видання "SUNDRIES". Ми не належимо ні олігархам, ні депутатам. Отож ми потребуємо Вашої підтримки для розвитку та збереження незалежності. Підтримайте нас!

Цей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити ваш досвід. Ми припустимо, що ви з цим згодні, але ви можете відмовитися, якщо хочете. Прийняти Читати більше