Астрономи відкрили першу четвірну систему астероїдів, що складається з головного тіла під назвою (130) Електра та його трьох супутників. Останній супутник Електри під назвою S/2014 (130) 2 з використанням даних SPHERE/IFS (спектро-поляриметричного висококонтрастного приладу для дослідження екзопланет (SPHERE) та його спектрографа інтегрального поля (IFS) Дуже великого телескопа в Чилі) виявив доктор Ентоні Берде Національного інституту астрономічних досліджень Таїланду (NARIT).
SPHERE/IFS є висококонтрастним інструментом для формування зображень з високою роздільною здатністю, здатний одночасно давати зображення об’єкта та його спектр. Ще у 2019 році Бардеу розробив новий алгоритм обробки даних SPHERE/IFS. Під час його тестування на Електрі дослідник припустив існування третього супутника. У 2021 астроном розробив ще один алгоритм, для зменшення ореолу світла від головного астероїда. З його допомогою астроном змоделював форму основного гало астероїда та акуратно видалив його з даних. В результаті стали чітко видно всі три місяці Електри. Щоб підтвердити ці дані, команда вчених застосувала алгоритми до двох інших наборів даних Електри, і третій Місяць опинився в кожному з них. Дослідження опубліковано у журналі Astronomy & Astrophysics.
Астероїд Електра відкритий 17 лютого 1873 астрономом Крістіаном Пітерсом і обертається навколо Сонця в зовнішній області головного поясу астероїдів. Його діаметр близько 200 км. Перший 6-кілометровий супутник відкрили лише у 2003 році. S/2003 (130) 1 робить повний оберт навколо асетроїду кожні п’ять днів і знаходиться від нього на відстані близько 1300 км.
Другий супутник відкритий у 2014 році. S/2014 (130) 1 діаметром всього 2 км і обертається навколо Електри на відстані 500 км кожні 1,2 дні.
Третій супутник діаметром всього близько 1,6 км і здійснює оберт навколо основного тіла кожні 16 годин на відстані 344 км. У той час як два інші супутники обертаються приблизно по колу, третій – рухається ексцентричною яйцеподібною орбітою.
