Фото яке приголомшило NASA. Це треба бачити
NASA обрала “астрономічною фотографією дня” 22 жовтня це зображення Чумацького Шляху, яке зробив перуанський фотограф Джейсон Уерта під час відвідин солончаку Салар-де-Уюні у Болівії. – передає BBC
Як зазначили в NASA, зірку Антарес можна помітити у лівому верхньому куті, а знизу помітно планету Юпітер. У правому нижньому куті видно зірку Сіріус.
Що показує найбільше у світі дзеркало на цій фотографії?
Таке запитання поставило NASA відвідувачам свого сайту, обравши це зображення “астрономічною фотографією дня” 22 жовтня.
Зображення Чумацького шляху зробив перуанський фотограф Джейсон Уерта у Болівії, на солончаку Салар-де-Уюні (Уюні), який являє собою рівнину довжиною 130 км. Вона настільки пласка, що після дощу перетворюється у гігантське дзеркало.
“Коли я побачив цю фотографію, я відчув дуже сильні емоції. – розповідає пан Уерта. – Перше, що прийшло мені в голову, це зв’язок між людиною та Всесвітом. Ми всі діти зірок”.
В інтерв’ю журналістці BBC Mundo Алехандрі Мартінс Джейсон Уерта розповів про зростання пристрасті до астрофотографії і чому перш ніж зробити фото, нам треба попросити природу про допомогу.
Свою фотографію Чумацького шляху Джейсон Уерта називає “пейзажною астрофотографією”.
“Багато хто думає, що астрофотографія має відношення до телескопів, але наша сфера полягає головним чином у фотографуванні земного пейзажу з небесними тілами, присутніми в небі”, – пояснює перуанський фотограф.
Джейсон Уерта розповідає, що поставив собі завдання зробити на солончаку Салар-ду-Уюні не тільки зображення Чумацького шляху, але й його відображення у воді.
“Солончак Уюні знаходиться на висоті 3600 метрів над рівнем моря і є соляною пустелею. Після сезону дощів утворюється шар води, в якому можна побачити віддзеркалення не тільки хмар удень, але й зірок вночі”, – пояснює фотограф.
На солончаку Джейсон Уерта побував вперше 2016 року, але своєї мети досяг лише з четвертої спроби у квітні 2019 року.
Для створення астрофотографій солончак краще відвідувати у березні чи квітні, вважає фотограф.
“В Салар-де-Уюні з грудня по лютий настає сезон дощів, і там накопичується багато води. Я не подорожував раніше, тому що у нас було б багато хмар, які б перешкоджали візуалізації. Тому я їду як тільки закінчується сезон дощів”, – пояснює Джейсон Уерта.
В цій місцевості у фотографа є друзі, які інформують його про погоду.
“І я також вивчаю фазу Місяця, тому що ми шукаємо новомісяччя, коли немає світла. Місяць – дуже потужний освітлювальний агент, який притуплює зірки”, – додає Джейсон Уерта.
У квітні фотограф досяг мети, зробивши 15 вертикальних знімків Чумацького шляху та його відображення.
“Спочатку я сфотографував небо. Я зробив сім фотографій, щоб покрити весь кут Чумацького Шляху, ряд з семи вертикальних зображень неба. – розповідає він. – Потім я нахилив камеру до землі, щоб зробити ще сім фотографій відображення. Два ряди з семи фотографій – 14 зображень”, – каже фотограф.
“І для останнього знімку я повернув кут камери до середини Чумацького Шляху, пробіг близько 15 метрів і за допомогою бездротового пульта дистанційного керування зняв на відстані”, – додає він.
Для створення надзвичайних астрофотографій Джейсон Уерта використовує спеціальну програму, яка сладає кілька зображень в одну фотографію.
“Все завантажується в одну програму, і в цьому випадку ви вручну співставляєте відповідність між однією фотографією та іншою. Для фотографії Чумацького Шляху, що складається з семи зображень, ви дивитеся на місця, де вони збігаються, і вручну немов збираєте пазл. Програма розпізнає врешті-решт і видає зображення, яке ви бачите”, – розповідає фотограф.
Пристрасть Джейсона Уерти до астрофотографії з’явилася після повернення до Перу з Італії, де він жив з 13 до 25 років і вивчав торгову справу. Наразі фотограф живе у місті Уарас, в перуанських Андах, біля підніжжя найвищої гори країни Уаскаран (6768 метрів).
“Під час одного походу вночі я покинув свій намет і побачив це видовище Чумацького Шляху на висоті 5 000 метрів над рівнем моря з великими зірками. Це було вражаюче”.
“Я сказав собі: “Має бути спосіб відобразити те, що я бачу”. Тому що тут, в Андах, ви бачите Чумацький Шлях неозброєним оком. Нам не потрібні камери чи телескопи, оскільки це такі високі місця, де небо дуже “сухе” і видимість збільшується. А інша перевага полягає в тому, що довкола немає міст”, – розповідає пан Уерта.
У 2014 році Джейсон Уерта заснував групу Astrofoto Andes (“Астрофотографії Анд”) і проводить семінари та майстеркласи для інших фотографів.
“У Перу не було жодного колективу чи школи, де б викладали цей вид фотографії. У семінарах беруть участь фотографи з усієї Латинської Америки, а не лише професіонали”, – розповідає пан Уерта.
Він каже, що в Південній Америці астрофотографія стає дедалі більш популярною, бо в “південній півкулі ми насолоджуємося вражаючим небом”.
Один з майстер-класів Джейсон Уерта планує провести у наступному березні безпосередньо на солончаку Салар-де-Уюні.
Джейсон Уерта зазначає, що хотів зробити фотографію Чумацького шляху саме за участі людини.
“Перше, що прийшло в голову, – це зв’язок людини і Всесвіту. Насправді всі ми маємо всередині зірковий матеріал, ми діти зірок”, – розповідає він про свої емоції після побаченої фотографії, яку потім відзначила NASA.
“Я думаю, що зображення без людини в середині було б ще одним зображенням Чумацького Шляху, яке можна побачити в Інтернеті. Додавання людини зі світлом – це ідея, яку я горів з самого початку. Поєднання людини із тілами Всесвіту у композиції є центральною темою моєї роботи”, – пояснює фотограф.
Фотографам, які хочуть займатися астрофотографією Джейсон Уерта радить бути терплячими, завжди вдосконалюватися та поважати природу.
“Я навчився з часом бути дуже терплячим і чекати потрібного часу, світла, заходу сонця, або щоб дощ припинився і дозволив нам побачити зірки”, – каже Джейсон Уерта.
Автор фото: JHEISON HUERTA