У дослідженні, опублікованому в журналі Nature, враховувалися дані за 50 років і простежувалося, яким чином поверхнева вода «відділяється» від глибокого океану.
Зміна клімату порушила перемішування океану, процес, який допомагає утримувати велику частину надлишкового тепла у світі й значну частину CO2.
Вода на поверхні тепліша і, отже, менш щільна, ніж вода внизу: контраст, який посилюється через зміни клімату. Глобальне потепління також викликає потрапляння в моря величезних обсягів прісної води в результаті танення льодовикових щитів і льодовиків, що знижує солоність верхнього шару і ще більше знижує його щільність.
Цей збільшений контраст між щільністю шарів океану ускладнює перемішування, тому кисень, тепло і вуглець менш здатні проникати в глибокі моря.
“Подібно до шару води поверх нафти, поверхневі води, що контактують з атмосферою, менш ефективно змішуються з підстильним океаном”, – сказав провідний автор Жан-Батист Салле з Сорбонського університету і національного науково-дослідного центру Франції CNRS
Він сказав, що хоча вчені знали, що цей процес йде, “ми тут показуємо, що ця зміна відбулася набагато швидше, ніж передбачалося раніше: більш ніж в шість разів швидше”.
У звіті використовувалися дані спостережень за глобальною температурою і солоністю, отримані в період з 1970 по 2018 рік, в тому числі від морських ссавців з електронним відстеженням, з акцентом на літні місяці, за якими є більше даних.
У ньому йшлося про те, що бар’єрний шар, що розділяє поверхню океану і глибинні шари, зміцнився в усьому світі – якщо судити по контрасту в щільності – з набагато більшою швидкістю, ніж вважалося раніше.
Дослідники також виявили, що, всупереч їхнім очікуванням, вітри, посилені зміною клімату, також сприяли поглибленню поверхневого шару океану на 5-10 метрів за десятиліття за останні півстоліття. У цьому поверхневому шарі мешкає значна кількість морських тварин, трофічна мережа яких залежить від фітопланктону. Але в міру посилення вітру фітопланктон переміщається глибше, далеко від світла, який допомагає їм рости, потенційно порушуючи ширшу харчову мережу.
Це “чималі зміни, які хвилюють тільки деяких експертів”, – сказав Саллі. “Вони являють собою фундаментальні зміни в основній структурі наших океанів. Вони більш виражені, ніж ми думали дотепер”.
