Друзі! 2020-й рік підійшов до кінця. На жаль, він виявився зовсім не таким, як багато хто з нас сподівався. Але, хочемо ми цього чи ні, він вже став частиною історії. Так що саме час підбити деякі підсумки минулого року в космічній сфері й згадати його найбільш цікаві події. Для зручності ми розбили матеріал на три частини. (По матеріалах The Universe. Space. Tech)
COVID-19
Головною подією 2020 року безумовно, стала пандемія коронавірусу COVID-19, яка зачепила майже всі сфери людської діяльності. І аерокосмічна промисловість не стала винятком. Введені в різних країнах карантинні заходи привели до тимчасового закриття та/або скорочення робочих змін ряду виробничих та випробувальних центрів. Це не могло не позначитися на швидкості реалізації ряду космічних проєктів.
Так, через наслідки пандемії було в черговий раз перенесено дату запуску космічної обсерваторії JWST (втім, на думку деяких скептиків, це сталося б у будь-якому випадку). Карантинні заходи завадили провести висотні тести парашутної системи апарату ExoMars. Через це він пропустив літнє стартове вікно й тепер залишиться на Землі до 2022 року. Також було відкладене перше орбітальне випробування індійського космічного корабля «Гаганьян» і перший політ вантажного космоплана Dream Chaser. І це лише найбільш відомі проєкти ближнього прицілу. Безумовно, COVID-19 позначиться і на космічних програмах, реалізація яких була запланована на другу половину наступного десятиліття.
Астрономи також не уникли наслідків пандемії. Так, телескопи Європейської Південної обсерваторії майже на шість місяців призупинили всі спостереження. Аналогічна доля спіткала й прославлений комплекс радіотелескопів ALMA, і багато інших наукових установ. Лише до кінця року деякі обсерваторії почали поступово відновлювати наукову діяльність. Залишається сподіватися, що у 2021 році вони зуміють повернутися до звичного режиму роботи.
Початок пілотованих польотів Crew Dragon
Одне з найбільш важливих космічних подій 2020 року відбулося 30 травня. В той день у свій перший пілотований політ відправився космічний корабель Crew Dragon. Хоч і з запізненням в декілька років, але SpaceX виконала свої зобов’язання перед NASA за програмою Commercial Crew.
Випробувальний політ пройшов без будь-яких істотних зауважень. Тому в листопаді до МКС відправився новий Crew Dragon — цього разу в рамках першої повноцінної експлуатаційної місії. Він доставив на станцію чотирьох астронавтів, які проведуть на її борту шість місяців.
Введення в експлуатацію нового корабля дозволило NASA ліквідувати багаторічну монополію «Роскосмосу» на доставку людей на МКС та дав можливість розширити її постійний екіпаж до семи осіб. Також Crew Dragon повинен зіграти важливу роль в планах комерціалізації комплексу. Уже в жовтні наступного року він буде залучений в першій в історії приватній пілотованій космічній місії, замовником котрої є не НАСА, а приватна компанія Axiom Space. В її рамках станцію відвідають актор Том Круз та режисер Даг Лайман (Tom Cruise, Doug Liman). Вони планують зняти на борту МКС кілька сцен для свого майбутнього фільму.
Марсіанська одіссея 2020
У плані нових міжпланетних місій 2020-й можна сміливо назвати роком Червоної планети. Влітку ми стали свідками запуску до Марса відразу трьох дослідницьких апаратів — американського Mars 2020, китайського «Тяньвень-1» та арабського «Аль-Амаль». Всі вони досягнуть своєї мети в лютому 2021 року.
Спусковий апарат місії Mars 2020 увійде в марсіанську атмосферу 18 лютого. Якщо все пройде за планом, через «сім хвилин жаху» він висадить в кратері Єзеро ровер Perseverance, який займеться астробіологічними дослідженнями й пошуком слідів, що вказують на можливу населеність сусідньої планети (в минулому або навіть в наші дні). Цікавим доповненням до місії повинен стати дрон-вертоліт Ingenuity. Він є технологічним демонстратором, покликаним довести можливість досліджень Марса за допомогою апаратів важче повітря.
На марсохід Perseverance покладено ще одне вкрай амбітне завдання. Він буде не просто проводити астробіологічні дослідження, але і відбирати найбільш перспективні зразки марсіанського ґрунту. Для цього ровер оснащений комплектом із 43 капсул для зберігання проб. По завершенні своєї основної місії він повинен буде вивантажити їх на поверхню Марса. Вчені сподіваються, що в майбутньому ці капсули будуть підібрані й повернуті на Землю спеціалізованим міжпланетним апаратом, проєкт якого зараз розробляється NASA спільно з ESA.
Що стосується «Тяньвень-1» та «Аль-Амаль», то вони вийдуть на постійну ареосинхронну орбіту. У квітні від китайського зонда відокремиться спускний модуль з ровером. Він повинен здійснити посадку в південній частині рівнини Утопія. У разі успіху КНР стане другою в історії країною, яка висадила планетохід на поверхню Червоної планети. Що стосується арабського зонда, то він не несе апарату для спуску та призначений виключно для орбітальних досліджень.
Читайте також: Головні космічні події 2020 року, частина друга
