Багаторічне дослідження, яке охопило 7 855 дітей, чітко показало, що діти, яких годували грудьми шість місяців і довше, демонстрували кращі результати в регулярних тестах на когнітивні здібності в інтервалі з 5 років до 14 років, ніж діти, які не годували. Зв’язок між грудним вигодовуванням і високими показниками тестів на IQ виявився значним, навіть коли були враховані такі фактори, як інтелект і економічний статус матерів.
Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує годувати дітей грудним молоком – це сприяє виживаності немовлят і зміцнює їх здоров’я в цілому. Дослідження показують, що, крім високої поживності, материнське молоко містить антитіла, які зміцнюють імунітет дитини. Є також припущення, що жирні кислоти, мінерали та вітаміни забезпечують все необхідне для розвитку мозку та нервової системи, тому діти, які отримують таке харчування, розвиваються краще, пише ZME Science.
Однак, попри велику кількість досліджень, чіткого зв’язку між високими показниками тестів на IQ і тривалістю грудного вигодовування не виявлено. Проте складно відокремити вплив інших факторів, які також впливають на результати. Наприклад, високий інтелект дитини може пояснюватися рівнем доходу сім’ї або багатомовним середовищем.
Для того щоб усунути можливі перешкоди, дослідники проаналізували дані 7855 дітей віком до 14 років, народжених між 2000 та 2002 роком. Вони проходили когнітивні тести в5, 7, 11 і14 років, а також завдання на фізичний розвиток і пам’ять. Крім цього, когнітивні тести та соціально-економічні оцінки отримали їх матері, яких поділили на різні групи в залежності від результатів словникового тестування.
Порівнявши результати різних груп, вчені дійшли висновку, що діти, яких годували грудьми шість місяців і довше, показували кращі результати в тестах на когнітивні здібності аж до 14 років, ніж діти, які взагалі не отримували грудного молока.
«В одних жінок бувають труднощі з грудним вигодовуванням або продовженням годування стільки, скільки вони хотіли б, інші самі вирішують не годувати грудьми. Важливо пам’ятати, що потенційний приріст когнітивних здібностей становить еквівалент двох-трьох балів у тесті на IQ (де середнє значення – 100). Однак якщо все населення в середньому підвищить свій інтелект на 2–3 пункти, різниця виявиться суттєвою», — пояснив Перейра-Еліас.
Унікальна можливість вивчити вплив виховання на інтелект близнюків, вихованих у двох різних культурах, з’явилася у нещодавно вчених. Попри те, що їхній мозок розвивався ідентично, загальний рівень інтелекту і невербального мислення помітно відрізнявся.
