Деякі з нас вважають трамвай архаїчним транспортом, який затримався на наших вулицях з далекого XIX століття. Тим часом колись він був досягненням високих технологій і винайшов його українець.
Ми ще визнаємо незаперечну цінність цього виду міського транспорту, як це довелося визнати нинішнім жителям європейських міст повних пробок. А сьогодні хочемо згадати незаслужено забутого винахідника рейкового електротранспорту – уродженця Полтавщини Федора Аполлоновича Піроцького (1845 – 1898 рр.).
Один з перших київських трамвайних вагонів. Маршрут проходив від нинішньої Європейської площі до нинішньої Контрактової площі.
Взагалі технічна сутність трамвая має дві важливих складових: рейки та електропривід. Про те, що колесо незрівнянно легше котиться по сталевій колії, люди зрозуміли ще в 1828 році, коли запустили міськими вулицями перші вагони конки – запряжені кіньми та з металевими колесами, які котилися по металевих рейках.
Але для деяких міст кінна тяга була непридатна: нехай уже, що коні залишали на дорозі неестетичні сліди, так вони не могли тягти завантажений вагон в гору. Так, в Києві, який в середині XIX століття був одним з найбільших міст імперії (60 – 200 тис. жителів), конка не могла піднятися на Олександрівський (нині Володимирський) узвіз.
Винахідник трамвая Федір Аполлонович маючи гарну освіту, багато працював в області електротехніки.
Перевізники намагалися розв’язувати проблему, додаючи на підйомі пару або дві пари чергових коней, які разом з хлопчиками-форейторами чекали вагона на Поштовій площі біля початку підйому. Але кілька додаткових кінських сил не розв’язувало проблему, тому для найважчих маршрутів з підйомами закупили сім особливих паровозів. Вони, хоча начебто і були пристосовані до міських умов руху, все одно дуже диміли й рясно засипали перехожих іскрами. Але найгіршим було те, що на Олександрівський узвіз паровози піднятися не могли, а на інші підйоми (наприклад, на Печерськ в сторону Лаври) підійматися лише в режимі форсажу з нештатним випуском пара.
Такий вид мав в кінці позаминулого століття Володимирський узвіз столиці. Трамвайні колії відокремлені від проїжджої частини
Кияни та гості столиці мучилися з таким транспортом майже рік, хоча організатори міської залізниці (так офіційно називалася конка) знали рішення ще до запуску кінної та парової тяги. Успішна конструкція у вигляді електричного приводу для вагонів була обкатана Федором Піроцьким ще в 1876 році. Тоді він, військовий інженер-артилерист, проходив службу в Санкт-Петербурзі, і в якості експерименту електрифікував 1 кілометр шляху, по якому возили відпочивальників в курортному містечку Сестрорецьк.
Перший досвід був вдалим, і в серпні 1880 року, коли справи військової служби звільнили трохи часу, Федір Аполлонович обладнав під електротягу двоповерховий вагон конки масою понад 6 тонн. Відповідно, ним же був влаштована електрифікована ділянка шляху для цього вагона. У наступному 1881 році винахідник продемонстрував свою розробку на Паризькій міжнародній виставці.
Аж до середини 1990-х мало не на кожній вулиці в центрі Києва ходили трамваї. Їх прибрали заради зручності автомобілістів, але краще не стало.
Але на батьківщині кошти для пристрою електричного трамвая знайшли тільки через десять років – в 1892-м перша в імперії лінія запрацювала в Києві. Це був 2,6-кілометровий маршрут від нинішньої Європейської площі до площі Контрактовій, включаючи нинішній Володимирський спуск. І технічний, і комерційний успіх були вище всіх очікувань, проект окупився вже через рік. Тому за три наступні роки були електрифіковані всі лінії Київської міської залізниці – тобто в Києві запрацювала повноцінна трамвайна мережа.
Щодо того, хто побудував перший трамвай у світі. У Європі першими були брати Сіменс, які, однак, продемонстрували свої розробки в 1879 році – через два роки після того, як ознайомилися з публікацією Федора Піроцького про наявний електровагон Сестрорецка в “Інженерному журналі”. І через три роки після того, як один з братів Сіменс, Карл, спілкувався з Піроцьким на тему його робіт по електрифікації міського транспорту.
