Яким може бути найгірший сценарій підриву Запорізької АЕС

Те, що Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) та прибережна зона Каховського водосховища замінована російською армією було відомо ще у перші місяці окупації станції. Про це повідомляли в українській енергетичній компанії “Енергоатом”, якій підпорядковується ЗАЕС. Після знищення Каховської ГЕС та суттєвого зниження рівня води в Каховському водосховищі в Києві заявили про мінування окупантами ставка-охолоджувача – штучного резервуару, який раніше поповнювався з водосховища водою, що використовується для системи охолодження реакторів ЗАЕС.

Київ: Вибухівка біля чотирьох енергоблоків ЗАЕС

Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Росія розглядає сценарій теракту з викидом радіації на станції, посилаючись на дані української розвідки. Для цього російська сторона вже все підготувала і замінувала ставок-охолоджувач, повідомив в інтерв’ю британському виданню The New Statement заявив керівник Головного управління розвідки міноборони України Кирило Буданов. За його даними, також окупанти розмістили техніку, начинену вибухівкою, поблизу чотирьох із шести енергоблоків станції. “Ситуація ніколи не була такою тяжкою, як зараз”, – підкреслив Кирило Буданов.

У Міжнародній агенції атомної енергії (МАГАТЕ) про мінування ставка-охолоджувача не повідомляли, але зазначили, що ЗАЕС замінована по периметру та в деяких місцях всередині станції. Міни, “розміщені, як пояснив персонал служби безпеки (російського окупаційного керівництва станції. – Ред.), з оборонною метою”, вказано у звіті організації після візиту на станцію. Водночас генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі заявив, що “основні функції безпеки об’єкта не зазнають істотного впливу”.

В Україні дуже здивовані подібною заявою МАГАТЕ. Українська експертка з питань ядерної безпеки Ольга Кошарна переконана: мінування основних елементів системи охолодження реакторів ЗАЕС несе пряму загрозу атомній станції. “Заміновані трубопроводи, навколо басейнів-розбризкувачів, всередині станції міни. Необов’язково закладати вибухівку під реактор, достатньо спустити всю воду зі ставка-охолоджувача, підірвати шандору (затворний щит, який відкривається для спускання води. – Ред.), або підірвати трубопроводи, які ведуть для охолодження води реактора”, – сказала вона в розмові з DW.

Система охолодження – слабке місце ЗАЕС?

Вода зі ставка-охолоджувача відіграє критично важливу роль у системі охолодження атомних реакторів. Перекачуючи її зі ставка у бризкальні басейни, цією водою охолоджують паливні збірки реакторів, аби вони не почали плавитися від перегрівання. На Запорізькій АЕС шість енергоблоків, які з осені минулого року не працюють. П’ять з яких нині переведені в “холодний зупин”, один перебуває у стані “гарячого зупину”. Однак попри те, що вони зупинені, для них все одно потрібна вода для охолодження, адже навіть в такому стані паливні збірки виділяють тепло. В енергоблоках у стані “холодного зупину” вода нагрівається до 70 градусів за Цельсієм, у стані “гарячого зупину” – до 280 градусів, пояснив DW начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитро Гуменюк.

Експерти вказують: якщо система охолодження буде пошкоджена, то до моменту аварії на енергоблоці у “холодному зупині” є вісім днів. Коли реактор у “гарячому зупині”, є тільки 27 годин, аби запобігти витоку радіації. “Я думаю, що все це робиться – і шантаж, і погрози – виключно для того, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ в цьому регіоні”, – вважає Кошарна.

“Фукусімський” сценарій на Запорізький АЕС

Тож підрив будь-якого елементу системи охолодження може спричинити на ЗАЕС аварію за “фукусімським сценарієм”. 2011 року на АЕС “Фукусіма” у Японії внаслідок землетрусу та подальшого затоплення припинилося охолодження трьох атомних реакторів з подальшим ядерним розплавленням та радіоактивним викидом. “Тоді була створена зона відселення, але через три роки люди повернулися назад, і зараз від зони залишилася лише одна третина, бо були невеликі дози радіації”, – констатує професор Інституту радіології довкілля Університету Фукусіми, український гідролог-радіолог Марк Железняк.

За його словами, якщо такий сценарій з підривом системи охолодження і буде застосований росіянами на ЗАЕС, то катастрофічно руйнівних наслідків від цього теракту не буде. “Створити там мертву зону, як нас лякають, дуже важко, якщо реактори не працюють. Це не буде радіаційна катастрофа, бо будь-якого викиду радіоактивного йоду на непрацюючій станції не може бути”, – наголошує науковець та радить не піддаватися панічному ажіотажу і не скуповувати таблетки калію-йодиду, що використовують для захисту щитоподібної залози від впливу радіоактивного йоду. При цьому він зауважує, що у зоні найбільшого ризику викиду інших радіонуклідів перебувають тільки міста, розташовані близько до ЗАЕС – Енергодар та Нікополь.

Два сценарії розвитку подій під час аварії на ЗАЕС

В українському центрі ядерної та радіаційної безпеки оприлюднили два сценарії розвитку подій на ЗАЕС і спрогнозували наслідки, до яких може призвести аварія на атомній станції. Перший сценарій – це аварія, коли захисна метрова гермооболонка (контейнмент) реактора не пошкоджена, але в середині відбувається плавлення його активної зони. Це може бути в разі повного знеструмлення одного енергоблока ЗАЕС чи пошкодження системи охолодження. Науковці змоделювали такий сценарій та дійшли висновку, що “радіаційні наслідки від аварії в основному будуть обмежуватись межами санітарно-захисної зони – 2,5 кілометра навколо ЗАЕС”, ідеться у повідомлені Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України. “Це стосуватиметься здебільшого тільки персоналу ЗАЕС. У такому випадку необхідно обмежити перебування людей на відкритому повітрі у межах санітарно-захисної зони. Йодна профілактика не потрібна”, – вказують у центрі.

Інший розроблений сценарій – аварія з відкритим контейнментом або у випадку його відмови чи пошкодження. “За цього сценарію радіаційні наслідки аварії матимуть ширшу географію і гірші наслідки. Територія забруднення залежатиме від конкретного сценарію та метеорологічних умов. У разі такої аварії ми будемо інформувати вас щодо рівня викидів, розвитку ситуації на аварійному енергоблоці та прогнозованої зони забруднення додатково”, – обіцяють у центрі.

Найгірший сценарій – серйозні наслідки в радіусі 20 кілометрів

Найгірший сценарій, який може статися на ЗАЕС з точки зору розміру зони, де перевищується річна ефективна доза для однорічних дітей у 10 мілізівертів, вирахував Іван Ковалець. Завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України розповідає, що використав для цього систему підтримки прийняття рішень у випадку радіаційних аварій RODOS та опрацював 150 реальних метеоролічних сценаріїв. За його розрахунками, дуже серйозні наслідки від такого “найгіршого сценарію” аварії можуть бути у радіусі до 20 кілометрів від атомної станції за напрямком вітру. У цьому разі потрібна буде негайна евакуація людей, пояснює експерт. Натомість у зоні приблизно до 550 кілометрів від станції теж можуть бути зафіксовані певні наслідки для здоров’я людей, які матимуть стохастичний характер. “На таких відстанях не виникне необхідність у невідкладних контрзаходах або у відселенні. Але деякою мірою може “зачепити”, – сказав DW Іван Ковалець.