У світовому виробництві нікелю Індонезія посідає перше місце. Країна має 22% світових запасів нікелю і в рік виробляє до 30% цього металу у світі. Але вона більше не хоче слугувати сировинним придатком розвинених країн. З деяких пір влада Індонезії заборонили вивезення нікелевмісних руд та заохочує іноземні компанії створювати в країні повні цикли виробництва літієвих батарей. Але поки до цього дійде, ціни на нікель продовжать своє зростання. Про це пише Nikkei Asian Review.
Після різкого збільшення попиту на нікель для виробництва літієвмісних акумуляторів для електромобілів Індонезія заборонила вивезення мінеральних руд. Про намір ввести заборону на експорт руди влада повідомила ще у вересні 2019 року, що викликало на Лондонській біржі металів різке зростання цін на нікель — до $18 тис. за тонну з $10 тис. на початок 2019 року. У січні 2020 року заборону було оформлено документально, але до цього часу пристрасті вщухли, а пандемія до кінця другого кварталу збила вартість нікелю за тонну до $11 тис.
З літа, коли пов’язана з COVID-19 паніка трохи вщухла, ціни на нікель знову почали зростати, досягнувши в січні цього року піку в $19,689 за тонну. Але вже в березні ціни на нікель на 20% обвалили китайці звісткою про нову ефективну технологію видобутку цього металу з руди. З того часу вартість нікелю зависла на позначці близько $16 тис. за тонну. Водночас заборонні заходи влади Індонезії не збираються слабшати й ціни незабаром обіцяють почати нове зростання.
Весь цей час Індонезія шукала закордонних інвесторів на організацію повного циклу виробництва акумуляторів в країні. Контракт вже підписаний з компанією LG Energy Solution. Також в Індонезії створена велика національна компанія Indonesia Battery Corp для випуску акумуляторів. Переговори про допомогу у виробництві акумуляторів на місці ведуться з компаніями Tesla та Contemporary Amperex Technology (CATL).
Компанії BASF та французький виробник нікелю Eramet розглядають можливість будівництва комплексу з перероблення нікелю та кобальту в Індонезії, який почне роботу в середині 2020-х років. Об’єкти будуть поставляти 42 тис. тонн нікелю і 5 тис. тонн кобальту в рік для використання в катодних матеріалах для літій-іонних батарей.
Всі ці нові підприємства та інші, про будівництво яких ще немає домовленості, почнуть випускати продукцію через чотири-п’ять років. Очевидно, що в міру нарощування виробництва вартість акумуляторів буде знижуватися, але до того часу політика обмежень Індонезії на експорт мінеральних руд постійно буде провокувати зростання цін на чистий нікель в усьому світі.
