Рф опинилась у ситуації, коли навіть підсанкційний Тегеран відмовляє у допомозі.
Міністерство закордонних справ Ірану офіційно заявило, що не має наміру продавати рф безпілотники. Це стало реакцією на відповідне попередження від Вашингтона про намір Кремля закупити сотні БПЛА та початок навчання російських операторів вже найближчим часом.
Попри, на перший погляд, абсурдність самої ситуації, ця новина є головним показником того, що Китай остаточно відмовився від співпраці з рф. Інакше Кремль не мав сенсу звертатися до Ірану.
Більше того, Тегеран спростував будь-яке співробітництво у питанні озброєння з Кремлем. І це більш ніж цікавий аспект, бо рф у 2020 році почала масовану компанію щодо готовності продати Ірану величезну кількість озброєння. Зокрема ось так розписували перспективу цього ринку на сторінках російського “Интерфакс”:
“Йому потрібні сучасні танки, літаки. Іран зацікавлений і в контрударному озброєнні – тактичних ракетних комплексах з дальністю, щоб вони діставали до його супротивників – Саудівської Аравії та Ізраїлю. Іран зацікавлений у російських фрегатах із ракетним озброєнням. У Ірану слабка мережа радіолокації, рф могла б поставити сучасні радіолокаційні станції”.
Але за два роки кремлівська “барська” позиція різко змінилась на випрошування дронів, у країни, яка десятиріччями знаходиться під санкціями. Та й ще й отримала відмову.
В цій ситуації у рф серед можливих союзників, якщо не брати прямих васалів, таких як білорусь та Сирія, лише КНДР та Еритрея. Принаймні лише ці країни проголосували проти резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо засудження російського вторгнення в Україну. Але якщо в Еритреї Кремлю для пошуку озброєння знадобиться копирсатися у залишках Т-54, то у КНДР рф цілком може замовити цілу лінійку ракет. Вони хоча і мають сумнівну ефективність, але достатні для того, щоб запускати їх у якесь море у бік противника для того, щоб випросити гуманітарну допомогу.
Водночас це не означає того, що рф не буде знаходити якісь тіньові можливості отримання будь-якої закордонної зброї. Але таке постачання, по-перше, не може бути масовим, а по-друге, не вирішить негайні потреби рф.
