Поки що українці мужньо відбиваються від російської агресії, країни всього світу допомагають, як можуть: від прийому біженців до постачання зброї. Військово-промисловий комплекс (ВПК) Німеччини, як один із провідних виробників зброї в Європі, грає у другому питанні вирішальну роль. Він здатний надати величезну кількість «heavy weapons», яка так гостро потрібна Україні на даному етапі війни.
На жаль, попри готовність цієї індустрії працювати з Україною, прогрес впирається, мабуть, в небажання особисто Олафа Шольца постачати Україні зброю, яка могла б змінити хід війни.
Кілька волонтерів з IT сфери провели фактчекінг послідовності дій та заяв канцлера Німеччини.
Виходить дуже цікава картина.
Ось вам чітка послідовність дій Шольца з перших днів війни та буквально до сьогодні:
1. 28.02 ВПК Німеччини надсилає Шольцу список того, що підприємства промисловості можуть поставити Україні на 48 сторінок. До списку включено важке озброєння, у тому числі й артилерійські системи Panzerhaubitze (PzH) 2000 та танки Leopard 2. Лідери ВПК Німеччини (Rheinmetall, Hendsoldt) заявляють, що вони мають техніку та боєприпаси, які готові до передачі.
Шольц цей список Україні не надає.
2. 20.03 Шольц заявляє, що немає озброєння, яке можна було б поставити Україні.
3. 30.03 Шольц таки передає Україні список доступного озброєння, але вже на 24 сторінки, а не початкові 48, до якого включено лише 3 із 15 позицій, запрошених Києвом.
4. 01.04 ВПК пропонує передати зброю, яка знаходиться у розпорядженні ЗС Німеччини. Це Marders, та замінити їх на Rheinmetall з наявних у сховищі.
5. 03.04 Шольц заявляє, що Marders призначені для НАТО і їхній трансфер має бути узгоджений.
6. 06.04 Шольц стверджує, що Україна не зможе освоїти західне озброєння найближчим часом.
7. 11.04 ВПК Німеччини каже, що досвідчених українських солдатів можна навчити експлуатувати Leopard 1 за кілька днів. ЗСУ згодні. Rheinmetall заявляють, що можуть поставити перші танки через 6 тижнів, а кількість, що залишилася, із загального в 50 одиниць – протягом наступних 3 місяців.
8. 14.04 Федеральний уряд Німеччини стверджує, що всі члени НАТО виключили можливість постачання важкого озброєння Україні, і в питанні потрібен певний консенсус.
Це неправда: США, Великобританія, Естонія, Польща, Словаччина, Туреччина та Чехія на той момент або вже відправили в Україну свої постачання озброєння, або їх анонсували.
9. 15.04 Шольц анонсує підтримку €2 млрд для ЗСУ. З них Україна має право закупити озброєння лише на €1.2 млрд від загальної суми, €400 млн отримує Європейський фонд миру та ще €400 млн – загалом інші країни. Але дивіться, як цікаво: немає таймлайнів, озброєння має бути закуплене у Німеччині, а кожна угода – узгоджена.
10. 19.04 Лідери Євросоюзу та НАТО скликають засідання після того, як Росія розпочала новий етап наступу. США, Великобританія та Канада оголошують про нові поставки важкого озброєння, переважно артилерії, того ж дня.
Шольц же заявляє, що Україна може отримати постачання чогось зі старого списку.
11. Посол України говорить про те, що Шольц виключив усі позиції, які Україна запитувала, і у списку більше нема важкого озброєння, яке Україна запитувала.
12. 20.04 Нідерланди заявляють, що відправлять вироблені в Німеччині (???) артилерійські системи (п.1) PzH 2000, тоді як Німеччина говорить лише про готовність допомогти з навчанням та технічним обслуговуванням.
– – –
Висновок: Шольц робить все, щоб уникнути постачання Україні озброєння, при цьому створюючи видимість допомоги, бо весь світ бачить, як віроломно росія напала на європейську країну та влаштувала геноцид українців. Але, Шольц напевно “сподівається” на програш України та зробив ставку на росію (або ж йому Путін щось пообіцяв, адже Шольц відвідував росію напередодні вторгнення росіян в Україну). І здається малоймовірним, щоб росія розпочала таку масштабну війну без якихось гарантій Німеччини як давнього бізнес-партнера. Єдине що вони не спрогнозували, це шалений опір українського народу!
Україні все ще потрібне важке озброєння.
