Карта бойових дій за період 1-7 лютого. Бій за Часів Яр визначить долю Бахмута

Бій за Бахмут триває вже понад 5 місяців, і лютий може стати визначальним у битві за цю українську фортецю. Чи дочекаємося допомоги від Заходу, чи з міста доведеться відводити війська

Бахмут

Попри складні бої в околицях Донецька – Мар’їнці, Авдіївці та Первомайську – все-таки Бахмут продовжує залишатися епіцентром пекла на фронті.

На східних і південних околицях міста ворогу вдалося пройти кількасот метрів углиб приватної забудови, яка тотально знищується в ході боїв. З півночі окупанти ще більше стиснули кільце довкола Красної Гори та даремно намагалися прорватися в Парасковіївку. Однак рашистам вдалося пробитися на захід від Благодатного та скоротити дистанцію до траси Бахмут – Слов’янськ до трьох км. У випадку виходу на цю ділянку дороги наші захисники в Красній Горі та Парасковіївці опиняться відрізаними від шляхів постачання та будуть змушені відходити із напівоточення. Ще далі на північ загарбники тиждень билися головою об нашу оборону в районі сіл Роздолівка і Васюківка. Захист цієї ділянки не дає ворогу можливості пройти в напрямку на Сіверськ, який є важливим пунктом нашої оборони на межі Донецької і Луганської областей. Окрім того, ця ж лінія оборони стримує росіян від просування на Часів Яр із півночі.

Однак найважливіші події відбуваються між селами Іванівське та Ступочки, що на трасі Костянтинівка – Бахмут. Тут ворог підійшов на відстань менше кілометра до дороги, а тому логістика в Бахмут відбувається не цією трасою, а через Часів Яр, який розташований на панівних висотах і є доволі зручним для оборонних боїв. Саме битва за Часів Яр і буде визначати, чи зможе Бахмут втриматися і дочекатися броньованої допомоги від Заходу, чи все-таки місто доведеться залишати через повністю відрізані логістичні артерії.

Луганщина

Широкомасштабний наступ, якого очікують чи то через 10 днів, чи то через 3 місяці, насправді вже триває понад 2 тижні не тільки в Бахмуті, а й на Луганщині. Тут росіяни активізувалися практично на всій ділянці фронту. В районі Дворічної загарбники ведуть бої, щоб отримати тактичну перевагу перед наступом на Куп’янськ. Біля Сватового наші воїни дещо покращили ситуацію для себе та зайняли позиції в районі залізничної станції в селі Куземівка.

Найбільші бої, як і раніше, тривають поблизу Кремінної. Рашисти поза всяку ціну намагаються відкинути ЗСУ за річку Жеребець, тож атакують практично знищені попередніми боями села Макіївка та Невське. Також вони докладають великих зусиль, щоб пробитися дорогою Кремінна – Лиман до села Торське. На південь від Кремінної Силам Оборони довелося відступити від околиць міста й відійти вглиб лісу. Окупанти натомість уже котрий місяць поспіль штурмують Білогорівку й уже навіть встигли її “взяти” у своїх пабліках, але не насправді.

Вугледар

Наступ на це місто, схоже захлиснувся, як і той, який був кілька місяців тому на Павлівку. ЗСУ вдалося знищити лише на цій ділянці близько сотні танків, БТРів і БМП, а також кілька тисяч рашистів. Чого вартує тільки влучання в базу окупантів у селі Кирилівка, що за 5 км від Вугледара, де загинуло стільки путінолюбів, що подію порівнюють із ударом по Макіївці місяць тому. Тут в одну школу нафарширували понад 1,5 тис. росіян, які дочекалися на своє “щасливе” влучання.

Попри це, під Вугледаром помітили приватну військову компанію “Патріот”, яку сформував сам Шойгу на противагу вагнерівцям. Отже, він дуже сподівається на успіх на цій ділянці фронту, щоб врешті залучити своїх підлеглих. Російська артилерія продовжує знищувати Вугледар, Пречистівку, Золоту Ниву Велику Новосілку і Новомихайлівське. Тільки вчора Сили Оборони відбили атаку 4 колон по 5 танків. Тож бої тут триватимуть.

Південний фронт

На півдні триває підготовка умов для наступу ЗСУ. Поки наші воїни чекають на нові бомби малого діаметра наземного базування (GLSDB), які вражатимуть цілі на відстань 150 км і зможуть досягнути практично всіх ділянок нашого кордону на сході і півдні, HIMARSи знищують цілі в межах 85 км.

Цього тижня вже стандартно знищені склади й бази в Каховці та Новій Каховці, в Голій Пристані на Херсонщині. Було два влучання в Пологах, два – в Мелітополі й одне в Бердянську, а також у великий склад у Степанівці на Запоріжжі. На Донеччині традиційно демілітаризували окупантів поблизу Маріуполя й у Волноваському районі.

Тим часом на тлі санкцій на російську нафту в самій Росії повністю згоріла нафтобаза в Борисівці, що на Бєлгородщині, а ще загорівся нафтопереробний завод у Нижньогородській області.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.