25 грудня Україна святкує католицьке Різдво. Що це за свято? Звідки воно прийшло? Як його відзначають? Спробуємо відповісти на ці запитання.
Католицьке Різдво — це особливе релігійне свято у християн “західного обряду”, що наповнює людські серця теплом та милосердям. Воно відзначається 25 грудня в багатьох країнах світу на честь народження Божого Сина, що викупив гріхи людей своєю смертю. Це найбільше свято в католицькому світі, воно припадає на найдовшу в році ніч, коли, за віруваннями християн західного обряду, і народився Ісус Христос у Вифлиємі. На заході України католицьке Різдво часто називають як «польським» Різдвом, так як в часи, коли Галичина була у складі Польщі, 25 грудня Різдво відзначалося в основному поляками. Це ж свято відзначають і православні християни (східного обряду), тільки воно припадає на 7 січня (на 13 днів пізніше). Хоча, багато православних церков світу відзначають Різдво саме 25 грудня, окрім православних, пов’язаних історично з російською православною церквою. Різниця в датах Різдва пов’язана із тим, за яким календарем живе церква. Тобто, більшість церков світу живе за Григоріанським календарем, тобто, за тим , за яким живуть і люди у всьому світі. А от православні так званого східного обряду, живуть за старим, Юліанським календарем. Тобто, ми в повсякденні всі живемо за Григоріанським календарем, а от свята відзначаємо за Юліанським…
У 2017 році Верховна Рада України пішла на поступки та прийняла до уваги той факт, що в Україні багато вірян, які відзначають Різдво Христове 25 грудня, та зробила цей день вихідним.
У чому різниця між Юліанським та Григоріанським календарями
Ми не будемо вдаватись в деталі, Ви все це можете прочитати у Вікіпедії, а тут ми коротко опишемо основні тези.
Отож, Теза перша – Григоріанський календар більш достовірний, так як день григоріанського календаря більш точно відповідає астрономічному дню. Тобто, 22 грудня – день зимового сонцестояння і він вважається найкоротшим. Наступні дати – 23, 24 грудня – дні приблизно однакової тривалості, а вже 25 грудня до світлого часу доби додається перша хвилина.
Теза друга – День починає збільшуватися, світ відроджується. У християнській традиції 25 грудня пов’язане з Різдвом, народженням Ісуса Христа. Тримаючись за Юліанський календар, виходить, що ми проґавлюємо цей момент і святкуємо тільки 7 січня, коли вже два тижні, як день подовжений. У нас церква живе за старим стилем, тому різниця між реальними астрономічними процесами становить 13 днів. Григоріанський календар ближчий до астрономічних явищ, ніж Юліанський, і святкування визначених дат за ним є логічнішим і адекватнішим.
Теза третя – суто із раціональних міркувань та доцільності, логічніше всім святкувати різдво 25 грудня. Правильно? Але ж не забуваємо що є політика. Ця політика історичного ворогування між католицькою церквою та православною дійсна і сьогодні. Адже РПЦ і досі ворогує зі всіма. Коли московському патріарху запропонували перейти на Григоріанський календар, а таку пропозицію зокрема зробив московський цар Петро І, той заявив: ліпше нехай уся земля піде в пекло, але одним календарем з римським папою ми жити не будемо.
В Україні Григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці зі 16 лютого 1918 року: відтоді цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Українські ж православні і греко-католицька церкви і досі живуть за Юліанським стилем, в оновному, із-за впливу РПЦ на весь православний світ.
Як відбувається святкування
Головна прикраса свята — це вбрана смерека або ялинка, яку ставлять у своїх будинках віруючі. Кришталеві кулі, кольорова мішура, свіжі квіти і соковиті фрукти прикрашають дерево. Історія про підношення волхвами Немовляті Ісусу всіляких дарів пустила коріння традиції обмінюватися подарунками до Різдва. Католицькі віруючі з трепетом ставляться до свята та прикрашання свого будинку, приділяючи цьому багато часу. Все це символізує віру і шанування Христа.
В цей день відбуваються три богослужіння:
• Перше символізує єдність Отця і Сина і відбувається опівночі.
• Друге проводиться під час появи на світ нового життя з утроби матері і відбувається на світанку.
• Третє доносить символ народження Ісуса Христа в серця всіх віруючих, відбувається вдень.
Ніяке інше свято не здатне настільки об’єднати людей, як Різдво Христове. Споконвіку цей казковий день прийнято зустрічати в колі сім’ї і близьких друзів. Усі християни світу святкують цей день, як одне з головних свят у році, тільки різняться дати святкування для православних християн та католиків. Різдвяні традиції передаються з покоління в покоління, несучи в собі весь сенс всеосяжної любові Христової.
Різдвяні символи
Різдвяний вінок — вічнозелений атрибут з чотирма свічками, які запалюють поступово, щоб освітити шлях Господа.
Ошатні свічки — світло полум’я здатне розігнати темні сили і створити неповторну атмосферу в будинку.
Подарунки — за переказами, дарувальником довгоочікуваних дарів на Католицьке Різдво може бути Ісус Христос, Святий Миколай, чарівні гноми, Санта Клаус зі своєю оленячою упряжкою, спритний невидимий чоловік.
Різдвяний дзвіночок — його дзвін вітає появу на світ Христа і допомагає розігнати злих духів в темряві.
Вітальні листівки — з виникненням пошти, з’явилася можливість вітати близьких і друзів, які в цей день не можуть розділити з нами радість, так як знаходяться дуже далеко. Комп’ютерні технології зробили актуальними електронні вітальні листи і листівки на честь свята.
Різдвяний бенкет — всі найближчі збираються разом за загальним урочистим столом і пригощаються різноманітними смачними стравами, а оскільки в цей день закінчується строгий пост, всі віруючі з особливим смаком можуть оцінити приготовлене частування.
Що стосується святкових страв, то у кожної народності вони традиційні:
В Америці індичка з журавлинним соусом — головна і обов’язкова страва.
У Литві готують напередодні свята кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу.
В Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці.
В Австрії та Угорщині — навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя.
У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м’ясні копченості та варять солодовий напій.
