“Крипта” замінила “чорну готівку”: злочинці все більше використовують криптовалюти

З 2014 року в Єдиний державний реєстр судових рішень внесено інформацію про понад півтори тисячі ухвал за кримінальними провадженнями, у яких зустрічаються ключові слова “криптовалюта”, Bitcoin та інші назви віртуальних монет. За третиною справ оголошені обвинувальні вироки.

Входження криптовалют в український “кримінальний простір” можна умовно поділити на три етапи. Перший – до 2017 року. З моменту появи віртуальних активів і до того часу злочинів, де знаряддям в усіх сенсах цього слова була криптовалюта, для правоохоронців не існувало.

Як масове явище вони з’явилися у 2017-му, коли стався справжній вибух розслідувань справ, пов’язаних з криптовалютами. Це був другий етап.

Третій стартував на початку великої війни. Відкриті дані, які проаналізувала ЕП, свідчать про зменшення кількості таких справ. Хоча з урахуванням розвитку і поширення криптовалют в Україні та світі все мало бути навпаки.

Причина проста: криптовалюта витісняє готівку, яка століттями була традиційним інструментом збереження анонімності в корупційних справах. Наприклад, восени 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили про підозру народному депутату Андрію Одарченку (“Слуга народу”), який нібито пропонував 50 тис дол хабара у Bitcoin.
Проте, як показує аналіз судового реєстру, згадки криптовалют становлять лише крихту від усіх 475 тис відкритих кримінальних проваджень за 2023 рік.

Одна з можливих причин – для проведення складних розслідувань щодо відмивання грошей чи корупції правоохоронцям бракує кваліфікації.

Найчастіше криптовалюта згадується в справах, які розслідуються за ст. 190 Кримінального кодексу “Шахрайство”. Стандартна фабула таких справ виглядає так: “Вчинив протиправну діяльність, пов’язану з шахрайським заволодінням коштами громадян у сфері електронної комерції, зокрема, шляхом залучення коштів у віртуальні проєкти (так звані фінансові піраміди)”.

До популярних можна віднести й дії, які описує ст. 361 ККУ – несанкціоноване втручання в роботу інформаційних, електронних комунікаційних систем. За цим визначенням зазвичай ховаються провадження щодо роботи “колцентрів”.

Їх співробітники “шляхом здійснення телефонних дзвінків під виглядом представників компаній, що надають фінансові послуги у сфері криптовалют, та інвестиційних компаній виманюють у потерпілих цифрові активи (криптовалюту), реквізити карткових рахунків, логіни та паролі доступу до криптовалютних бірж”.

Далі – ст. 307 ККУ (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотиків) і ст. 309 ККУ (те саме без збуту).

Криптовалюту використовують у більшій кількості кримінальних порушень, про що свідчить приклад з хабарем депутата. Через віртуальні активи легалізують незаконні статки, крадуть замість готівки в банках, а уряди б’ють на сполох: “крипта” – потужний інструмент фінансування тероризму і Україна тут не виняток.

За даними СБУ, перекази криптовалют на електронні гаманці невідомих людей є одним з важливих каналів фінансування так званих “ЛДНР”. СБУ знайшла рахунок для переказів Bitcoin та Ethereum на підтримку “ДНР” у російській соцмережі “Одноклассники”. Правоохоронці відстежували онлайн-перекази на користь цього гаманця і таким чином знайшли спонсорів терористів.

Зазвичай великі схеми облаштовані ретельніше, а відстежити їх, зізнаються в СБУ, майже неможливо. Розслідування таких випадків – поки що рідкість.

Українські правоохоронці лише вчаться це робити. На початку 2023 року 250 детективів НАБУ почали знайомитися з криптовалютними технологіями в рамках програми СryptoEdge, яку фінансують США. Вони вчаться використовувати такі інструменти як Crystal, який можна порівняти з аналогом для бізнесу YouControl.

“За наявності адреси гаманця Crystal дає змогу отримати детальну інформацію про власника і транзакції”, – підкреслив народний депутат Ярослав Железняк.

Це програмне забезпечення правоохоронці, якщо вірити рішенням судів, майже не використовують. Про Chainalysis, створений британцями для відстеження підозрілих транзакцій, є згадки лише у двох ухвалах українських судів.

Водночас деанонімізація – ключ до зменшення популярності криптовалют як інструменту для вчинення злочинів. Частково це може зробити й державне регулювання: проєкт закону “Про віртуальні активи” перебуває в розробці.