Американська пацієнтка з лейкемією стала першою жінкою і третьою на сьогодні людиною, яка вилікувалась від ВІЛ після пересадки стовбурових клітин від донора, який від природи був стійкий до вірусу, що викликає СНІД, повідомили дослідники.
Випадок з жінкою, представлений на Конференції з ретровірусів та опортуністичних інфекцій у Денвері, також є першим випадком з використанням пуповинної крові – більш нового підходу, який може зробити лікування доступним для більшої кількості людей.
Після отримання пуповинної крові для лікування гострого мієлоїдного лейкозу – раку, який починається у кровотворних клітинах кісткового мозку – жінка перебуває у ремісії та вільна від вірусу вже понад рік.
Два попередні випадки сталися у чоловіків, які отримали дорослі стовбурові клітини, що найчастіше використовуються при трансплантації кісткового мозку.
“Це вже третє повідомлення про лікування в цій ситуації і перше повідомлення про жінку, яка живе з ВІЛ”, – заявила Шерон Левін, обраний президент Міжнародного товариства зі СНІДу.
Цей випадок є частиною більшого дослідження, яке проводилося під керівництвом доктора Івонн Брайсон з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та доктора Дебори Персо з Університету Джона Хопкінса в Балтіморі. Мета дослідження – простежити за 25 людьми з ВІЛ, які зазнали трансплантації стовбурових клітин, взятих із пуповинної крові, для лікування раку та інших серйозних захворювань.
Пацієнти у випробуванні спочатку проходять хіміотерапію, щоб убити ракові імунні клітини. Потім лікарі трансплантують стовбурові клітини від людей із певною генетичною мутацією, при якій у них відсутні рецептори, які використовуються вірусом для зараження клітин.
Вчені вважають, що у цих людей потім розвивається імунна система, стійка до ВІЛ.
Левін сказала, що трансплантація кісткового мозку не є ефективною стратегією лікування більшості людей, які живуть із ВІЛ. Але звіт «підтверджує, що ліки від ВІЛ можливі, і ще більше посилює використання генної терапії як життєздатну стратегію для лікування ВІЛ», — сказала вона.
Дослідження передбачає, що важливим елементом успіху є трансплантація стійких до ВІЛ клітин. Раніше вчені вважали, що роль у можливому лікуванні відіграв загальний побічний ефект трансплантації стовбурових клітин, який називається хворобою «трансплантат проти господаря», за якої імунна система донора атакує імунну систему реципієнта.
