З кожним новим дослідженням, присвяченому неандертальцям, антропологи виявляють все більше розбіжностей між образом безмізких дикунів і гомінідами, що жили тисячі років тому. Так, міжнародна команда вчених в новій роботі доводить, що представники паралельної лінії Homo sapiens мали лінгвістичні здібності та могли говорити не гірше наших предків.
Неандертальці – найближчі родичі предків сучасних людей – мали здатність розуміти та продукувати людську мову, йдеться в міждисциплінарному дослідженні, опублікованому в журналі Nature Ecology and Evolution.
В горах Іспанії розташоване одне з найважливіших для антропології місць – Печера Кісток, в якій було виявлено понад 5500 людських останків віком мінімум 350 000 років. Вони належать 28 представникам Homo heidelbergensis, гомінідів, які жили приблизно від 70 000 до 300 000 років тому. Вчені вважають, що вони були предками неандертальців.
За допомогою комп’ютерної томографії дослідники створили тривимірні цифрові моделі вух людини Гейдельберзької, людини неандертальської та людини розумної. Потім моделі ввели в програму, яка оцінює слухові здібності на основі структури вуха в діапазоні до 5 кГц, тобто до верхньої межі звуків, які видає під час розмови сучасна людина.
Порівнявши останки, вчені виявили, що неандертальці володіли трохи кращим слухом в діапазоні 4 – 5 кГц, в порівнянні з людиною Гейдельберзькою. Це зближує їх з людиною розумною, пише ZME Science.
Також вони оцінили спектр частот максимальної чутливості, або зайняту ширину смуги для кожного виду. Чим вона ширше, тим простіше визначити складні звуки й передати чітке повідомлення за найкоротший час. І знову неандертальці продемонстрували більшу схожість із сучасною людиною, ніж зі своїм предком.
«Наявність подібних слухових здібностей, особливо ширина смуги, показують, що неандертальці володіли такою ж складною та ефективною комунікаційною системою, як і у сучасних людей», – сказала професор Мерседес Конте-Вальверде з Університету Алькали (Іспанія).
Як же звучала їх мова?
На думку дослідників, швидше за все, вона включала велику кількість приголосних звуків. Якраз наявність приголосних дозволяє передати більше інформації голосом і відрізняє мову людини від комунікації багатьох інших приматів.
Це відкриття узгоджується з наростаючою складністю кам’яних інструментів, освоєнням вогню і ймовірними символічними практиками, які практикували неандертальці.
Причина зникнення неандертальців як виду теж турбує вчених. На думку корейських вчених, долю неандертальців вирішило їх суперництво з людиною розумною, а не кліматичні зміни. У Homo sapiens була перевага у використанні загальних ресурсів і воно виявилося визначальним.
