Вчені з Варшавського університету в Польщі, досліджуючи придонні області Тихого океану, виявили там істот, які, як вважалося, вимерли 273 мільйони років тому. Це не скелетні корали, що ростуть зі стебел криноїдів (морських лілій), повідомляє Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology.
Протягом сотень мільйонів років палеонтологи не бачили цих істот і вважали, що вони зникли ще до розквіту ери динозаврів. Але, як з’ясувалося, живі корали й в наші дні процвітають на океанському дні.
Корали були помічені біля берегів Хонсю і Сікоку в Японії. Вчені пояснили, що вони утворюють симбіотичний зв’язок з представником іншого морського виду. Очевидно, така поведінка сформувалася ще в палеозойську еру.
У скам’янілостях палеозою збереглося безліч слідів коралів зі стеблами криноїдів – ті допомагали їм піднятися над морським дном в товщу води, до більш сильних океанських течій.
Але 273 мільйонів років тому ці види коралів вимерли, а ті, що з’явилися пізніше (після пермсько-тріасового вимирання), вже не створювали симбіотичних спілок з морськими ліліями.
Але в рамках недавнього дослідження вчені виявили на глибині понад сто метрів два різних види коралів, Abyssoanthus і Metridioidea, що ростуть зі стебел живих японських морських лілій (Metacrinus rotundus). Фахівці застосували мікротомографії для сканування зразків, щоб виявити їх внутрішні структури, і штрих-код ДНК для ідентифікації виду.
Виявилося, що корали не конкурували зі своїм «хазяїном» за їжу і не заважали йому рухатися (оскільки у них самих був відсутній жорсткий скелет). Залишилося невідомим, яку вигоду від цих відносин отримували морські лілії.
Вчені мають намір продовжувати вивчення видів. Вони відзначили, що ці істоти не зберігалися у вигляді скам’янілостей, ймовірно, через відсутність твердого скелета.
