Ровер Curiosity виявив дивне скельне утворення на інопланетному ландшафті Марса. Серед мілководних пісків і валунів кратера Гейла височіють кілька звивистих кам’яних веж – виступи осадових порід виглядають майже як застигли потоки води, що ллються з невидимого в небі глечика.
Експерти кажуть, що насправді колони, ймовірно, були створені з цементоподібних речовин, які колись наповнювали стародавні тріщини в скелі. У міру того, як м’якіша порода поступово руйнувалася, потоки щільного матеріалу залишалися стояти.
Скельні утворення було знято камерою на борту ровера Curiosity 17 травня, але NASA та експерти інституту SETI («Пошук позаземного розуму») поділилися цим зображенням лише минулого тижня у рамках ініціативи SETI «Планетарна картина дня».
У земній геології «худу» – це високий і тонкий шпиль зі скелі, що утворився внаслідок ерозії. Його також називають скелею-наметом, чарівним димарем або земною пірамідою. Худу зазвичай можна знайти у посушливому середовищі, наприклад, у каньйонах Юти чи Півдні Сербії, а колони іноді можуть досягати висоти десятиповерхового будинку.
Природні структури утворені шарами твердих порід, які накопичуються у м’якіших осадових породах. У міру того, як решта скелі руйнується від дощу, вітру чи морозу, залишається чудовий зліпок давньої тріщини у скельній породі.
Дві кам’яні вежі на Марсі виглядають так, ніби ось-ось рухнуть у порівнянні з тими, що ми бачимо на Землі, але очевидно, що вони досить міцні, щоб витримати легшу гравітацію на поверхні Червоної планети. Ще одне дивне скельне утворення, виявлене Curiosity раніше цього року, могло бути створене аналогічним чином, хоч і з зовсім іншими результатами. Цей інший, менший камінь виглядає як шматок корала або квітка з численними пелюстками, що тягнуться до сонця.
«Одна з теорій полягає в тому, що скеля є типом конкреції, створеної мінералами, відкладеними водою в тріщинах або розшаруваннях існуючої породи», — пояснювалося в прес-релізі NASA. «Ці конкреції можуть бути ущільнені разом, вони можуть бути твердішими і щільнішими, ніж навколишня порода, і можуть залишатися навіть після того, як оточуюча порода руйнується».
Кратер Гейла не зовсім плоский, але інопланетні шпилі, виявлені Curiosity, виділяються на тлі решти навколишнього середовища, хоча на зображенні немає вимірів висоти. Високі скельні надгробки зараз можуть виглядати неживими, але їх формування красномовно говорить про давні умови на Марсі і про те, чи могло колись там процвітати життя мільярди років тому. Сам кратер Гейла вважається висохлим дном озера, хоча, можливо, він дрібніший і мінливіший, ніж колись припускали експерти. Скельні утворення всередині та навколо стародавнього озера допомагають розкрити справжню історію регіону.
