Команда британських вчених поставила собі за мету дати максимально просту і доступну відповідь на питання: «Чому планети круглі». Дослідники пояснили, яку роль в цьому відіграє гравітація і чому планети не можуть мати ідеально сферичну форму.
В нашому Всесвіті знаходиться щонайменше один секстильйон планет. Секстильйон – це настільки величезне число, що його практично неможливо уявити. Щоб було зрозуміліше, Земля важить приблизно в секстильйон разів більше, ніж білий ведмідь, пише Science Focus. Але кожна з планет секстильйонів у Всесвіті кругла. Серед них немає жодної кубоподібної, дванадцятигранної чи іншої форми.
Але чому вони всі мають саме круглу форму?
Спочатку планета зароджується як хмара з каменів і частинок пилу, що обертаються навколо зірки. Частинки притягуються одна до одного під дією сили тяжіння, поки не утворюють єдиний шар. У міру того як ця куля притягує все більше матерії, вона стає більш масивною, до тих пір, поки не збере всі на своєму шляху. А позаяк гравітація діє у всіх напрямках однаково, куля поступово стає круглою.
Уявіть собі натовп з тисячі осіб, які намагаються підібратися якомога ближче до круглого бару в пабі. Якщо черга з одного боку становить 6 осіб і 2 з іншого, то прибулі люди будуть приєднуватися до меншої черги, і зрештою вони зрівняються, сформувавши круговий натовп. Ось як в такому випадку діє гравітація.
Чи мають планети ідеальну сферичну форму?
Насправді округлість планет не ідеальна. Земля, наприклад, являє собою “сплюснутий еліпсоїд” – вона майже сферична, але через обертання має “на талії” (екваторі) опуклість.
Кожен раз, коли Земля обертається навколо своєї осі, середина переміщається далі, ніж вершина. Це означає, що земля на екваторі рухається швидше, ніж земля на полюсах. Чим швидше щось обертається, тим більше його викидає назовні.
Досягнувши певного віку, нова планета завжди знаходить опуклість навколо своєї середини. Відповідно, її “полярний” і “екваторіальний” діаметри відрізняються.
Цей ефект сильніше виявляється на планетах, які не настільки тверді. Наприклад, Сатурн, в основному складається з газу. І між двома точками на екваторі має діаметр на 11 тис. км більше, ніж між двома полюсами.
Додаткова товщина може призвести до несподіваних результатів: якщо планета набере “зайву вагу навколо талії”, вся ця маса може бути викинута в космос, утворивши супутник. Але якщо ви сподіваєтеся, що хоча б супутник матиме якусь іншу форму, то вам доведеться чекати досить довго.
Супутники теж всі круглі?
Астероїди та супутники в рази менше планет, тому і гравітація у них слабша, що і призводить до менш круглої форми.
Комета 67PCG Чурюмова — Герасименко, зображена вище, становить трильйонну частину ваги Землі (вона важить приблизно стільки ж, скільки мільярд білих ведмедів) і має форму дуже дивної гумової качки, але ніяк не кулі.
