Днями вітчизняні ЗМІ поширили бомбу – на ринок України виходить Lidl. Ще й додали – німецький рітейлер може стати вбивцею АТБ. Ну прям як лайткоін то вбивця біткоїна, а солана – вбивця ефіріума. Люблять в нас бренди-вбивці.
АТБ – оцінюють у 250 мільйонів доларів і ставлять на п’яте місце в рейтингу найдорожчих брендів України. За кількістю торгових точок мережа вдвічі випереджає всю Fozzy Group (Сільпо, Фора, Fozzy, Thrash!, Favore) – 1238 та 659 відповідно. В компанії працює понад 64 тисячі осіб.
Магазини Lidl відкриті в 32 країнах світу, у них працює понад 315 тисяч осіб. На рекламних плакатах та промо-матеріалах написані традиційні слогани: «Lidl ist billig!» («Lidl – це дешево»), «Lidl – immer billig!» («Lidl – це завжди дешево»), «Lidl – Markenqualitat immer billig!» («Lidl – брендована якість, завжди дешево»).
Можна зробити з цього припущення: магазини продають поганий товар, задешево, біднякам. Але таке припущення – хибне. Наші співвітчизники, які подорожують Європою та працюють там (а таких не мало), в курсі, що Lidl – круте місце, де можна купити смачні прошуто, спаржу чи печиво за демократичними цінами. І в тій самій Німеччині мережею користуються люди середнього достатку, які добре і здорово харчуються.
Де ж тут підводні камені? Хіба може якісне бути дешевим? За бізнес-моделлю Lidl, точніше старшого на 27 років (1946 проти 1973) конкурента – Aldi зробити свій товар конкурентоздатним можна завдяки педантичному пошуку постачальників, грамотній логістиці, мінімальним витратам на маркетинг і… дуже щільному використанню торгової площі й універсалізму персоналу. Типу на одному квадратному метрі вас оточують сотні різних найменувань товару, а вантажник ще виконує функції консультанта та касира.
16 жовтня в Бельгії кожен другий супермаркет Lidl не працював через страйк робітників. Ті виступили за покращення умов праці, які зараз, на їхню думку, «нестерпні».
Це далеко не перший скандал, в який вляпався рітейлер. У 2004 в рідній Німеччині йому видали Премію Великого Брата за рабське ставлення до робітників. У 2008 журналісти дізнались, що працедавець шпигує за персоналом, реєструє кількість візитів в туалет, збирає інформацію про особисте життя та фінанси. А в Італії у 2017 декілька офісів Lidl взагалі закрили за зв’язок з кримінальним кланом.
Саме тому не віриться в те, що Lidl стане вбивцею АТБ. Знайти кращих постачальників за ту ж Fozzy Group – майже нереально. З логістикою в нас ніколи не було ідеально. Ну а найголовніше – наші люди історично негативно ставляться до поганих умов праці. І гнути спину на німецького пана без солідних дивідендів точно не будуть. Краще гнути спину в тому ж Lidl, тільки в Німеччині, що і деякі наші земляки й роблять.
Хоча в цілому прихід Lidl на український ринок – це позитивна історія. Бо це іноземні інвестиції, робочі місця і конкуренція. Так що willkommen! А от чи зайдуть вони до нас чи ні, це вже питання, бо, як відомо нашим підприємцям, у нас не все так просто й однозначно)))
