За словами німецьких учених, їм вдалося створити мобільну мережу, надійнішу за LTE. Модуль для підключення можна встановити на будь-який дрон, збільшивши дальність зв’язку до 40 кілометрів.
Вчені розробили нову систему мобільної мережі SUCOM, яка дає змогу керувати безпілотними літальними апаратами на великих відстанях.
Сучасні дрони вміють літати за межами прямої видимості оператора завдяки камерам та пультам дистанційного керування, проте останні мають обмежений радіус дії. Альтернативою є мобільні мережі, проте вони не можуть гарантувати надійний захист та стабільність з’єднання, адже іноді виникають навантаження і не скрізь є покриття. Німецькі вчені з Інституту телекомунікацій ім. Фраунгофера-Генріха-Герца об’єдналися разом із компанією Wingcopter та розробили нову систему, покликану виправити ці недоліки.
Однією з головних проблем роботи дронів у мобільних мережах є збої через слабке покриття. Як пояснили дослідники, на великій висоті БПЛА можуть одночасно “бачити” велику кількість вишок стільникового зв’язку і постійно перемикатися між ними, втрачаючи сигнал. Існуючі протоколи зв’язку, що забезпечують обмін даними між дронами і контролерами, недостатньо стійкі до стрибків швидкості передачі, тому одні пакети даних прибувають із запізненням, інші зовсім губляться.
Німецькі фахівці розробили нові протоколи зв’язку, стійкі до таких стрибків. Завдяки їм, безпілотник зберігає зв’язок навіть при різких змінах швидкості передачі даних, повідомляючи оператора про своє положення, висоту, напрям, швидкість тощо. Безперервна передача такої інформації є критично важливою для безпечних польотів, а також аерозйомки. За словами розробників, під час експериментів їх мережа виявилася набагато стабільнішою за LTE.
Модуль мобільної мережі SUCOM можна поставити на дрони, що вже існують. Більше того, такі модифіковані апарати вже застосовуються на практиці в Малаві, країні на сході Африки, для доставки людям ліків та життєво важливих речей у сезон дощів. БПЛА злітають із чотирьох аеродромів і долають до 40 км під ручним керуванням операторів.
Щоб пілот не збився зі шляху, йому надають план польоту з дорожніми точками, які необхідно пройти маршрутом. Для цього дані відправляють з інституту в Берліні на сервер, розташований у Кейптауні (ПАР), а потім на модуль SUCOM та пульт управління. З’єднання настільки швидке, що пакети проходять весь шлях із Малаві до Німеччини всього за 170 мілісекунд.
Безпілотники також оснащені супутниковою системою зв’язку, яка запускається у разі збою з’єднання DSL. Крім того, у разі потреби керувати дронами можна через смартфон та VPN-з’єднання. Творці продемонстрували надійність мережі для дронів, пролетівши над однією з “мертвих” зон у Німеччині діаметром 14 кілометрів і жодного разу не втративши зв’язку з БПЛА.
У липні вчені вперше навчилися керувати БПЛА за допомогою лазера. За допомогою цієї технології оператор може вести дрон тільки в межах прямої видимості, але сигнал неможливо перехопити.
