Вчені з MIT представили новий алгоритм, який дозволяє роботу одягати людей, не заважаючи їм. Пристрій можна використовувати як помічника для маломобільних людей.
Дослідники пояснили, що у роботів є великий потенціал для допомоги людям з обмеженою мобільністю. Але це складне завдання, яке вимагає від пристроїв спритності, безпеки користувача та швидкості. Тепер вчені з MIT розробили алгоритм, який забезпечує цей баланс.
У MIT додали, що людині відносно легко допомогти іншому одягнутися, оскільки ми інстинктивно знаємо, де і як тримати предмет одягу, як людина може зігнути руку, як на рухи відреагує тканина і так далі. Однак роботів треба вчити всьому цьому з нуля.
Команда MIT під керівництвом Шена Лі розробила алгоритм, який по-новому визначає безпеку руху роботів, дозволяючи рухи, що запобігають зіткнення з ним. Це дозволяє роботу без шкоди для здоров’я вступити в контакт з людиною, щоб виконати своє завдання, за умови, що вплив на людину буде незначним.
Система з одягання людини працювала, навіть якщо він в цей момент займався іншими справами – наприклад, перевіряв телефон. Це досягається шляхом об’єднання декількох моделей для різних ситуацій, а не внаслідок однієї моделі, як раніше. «Наш багатогранний підхід об’єднує теорію множин, обмеження безпеки, що враховують інтереси людини, передбачення рухів людини й управління зв’язком для безпечної взаємодії людини та робота», – зазначив Закор Еріксон з Університету Карнегі-Меллон.
Дослідження все ще знаходиться на ранній стадії випробувань, але ідеї вчених можна використовувати не тільки в одяганні людей. Потенційно їх можна застосувати в різних областях допоміжної робототехніки та інших видах допомоги людям з обмеженою мобільністю.
