Після тривалого аналізу конструкцій Національний науковий фонд США прийняв рішення вивести з експлуатації й провести “контрольоване руйнування” 305-метрового радіотелескопа, розташованого в Пуерто-Рико. Обрив двох кабелів, що підтримують 900-тонну платформу над тарілкою, робить небезпечним не тільки подальшу експлуатацію обсерваторії, але навіть спробу її полагодити.
Однак не факт, що інженери встигнуть провести контрольоване руйнування (ймовірно, за допомогою вибухівки) до того як платформа впаде сама.
Що сталося із найбільшим радіотелескопом планети?
Обсерваторія Аресібо – один з найпотужніших інструментів сучасних радіоастрономів. Конструкція розташована в Пуерто-Рико. Попри свій вік, вона активно використовується. Одна з особливостей телескопа – у формі головного дзеркала: воно не параболічне, а сферичне. Завдяки цьому стаціонарна тарілка діаметром понад 300 метрів може фокусуватися не тільки на області неба прямо над собою, але і в 40-градусному конусі. На висоті 150 метрів над нею підвішена платформа вагою 900 тонн, що утримується за допомогою складної системи тросів. Платформа несе на собі вторинний і третинний відбивачі, які можуть переміщатися, фокусуючи телескоп на певній області неба.
У серпні 2020 року телескоп зламався. Із залізобетонної щогли вирвало допоміжний трос, який підтримував платформу. Падаючи, він пошкодив частину тарілки та захисний купол вторинного відбивача.
10 листопада хотіли почати відновлювальні роботи, але за три дні до цього трапилася ще одна поломка, більш серйозна. Лопнув один з основних тросів. Тепер масивна конструкція залишилася висіти всього на 16 кабелях. Інженери підозрюють, що це сталося через збільшене і нерівномірне навантаження. Якщо справа в цьому, то існує ризик каскадного руйнування – інші троси також почнуть обриватися один за іншим.
На щастя, під час аварії ніхто не постраждав. Причини обриву все ще встановлюються. За однією з версій, ланцюжок поломок запустила особливість виробництва. Коли телескоп будували в 1960-ті, мало хто розраховував, що він буде активно функціонувати так довго. Запас міцності деталей конструкції закладався всього на 50 років.
