Попередження науковців: древні віруси з арктичної мерзлоти можуть викликати нову пандемію
Потепління клімату і супутній розвиток регіону можуть пробудити патогени, які старші за людський вид.
Людство може зіткнутися з новою небезпечною пандемією через штами вірусів-зомбі або мікроби Мафусаїла, заморожені у вічній мерзлоті Арктики, попереджають учені. За їхніми словами, нова надзвичайна ситуація глобального масштабу може бути спровокована не якоюсь новою для науки хворобою, а саме патогеном із далекого минулого.
З цієї причини вчені почали планувати створення арктичної мережі моніторингу, яка буде виявляти ранні випадки захворювань, що викликаються стародавніми мікроорганізмами. Вона ж забезпечуватиме карантин і кваліфіковану медичну допомогу інфікованим людям у спробі стримати можливий спалах і запобігти виїзду інфікованих із регіону.
“Наразі аналіз пандемічних загроз зосереджений на захворюваннях, які можуть виникнути в південних регіонах, а потім поширитися на північ. Навпаки, мало уваги приділяли спалаху, який може виникнути на крайній півночі, а потім поширитися на південь, – і я вважаю, що це упущення. Там є віруси, які можуть заразити людей і спричинити новий спалах.” – Жан-Мішель Клавері , генетик з Університету Екс-Марсель
Цю точку зору підтримала вірусологиня Маріон Купманс із Медичного центру Еразмус у Роттердамі. Вона зазначила:
“Ми не знаємо, які віруси лежать у вічній мерзлоті, але я думаю, що існує реальний ризик того, що один із них може спровокувати спалах, скажімо, давньої форми поліомієліту”.
У 2014 році Клавері очолив групу вчених, які ізолювали живі віруси в Сибіру і показали, що вони все ще можуть заражати одноклітинні організми, навіть незважаючи на те, що вони спочивали у вічній мерзлоті протягом тисячоліть. Подальші дослідження, опубліковані торік, виявили існування декількох різних штамів із семи різних місць Сибіру і показали, що вони можуть інфікувати культивовані клітини. Вік одного зі зразків вірусу становив 48 500 років.
“Найважливішим моментом вічної мерзлоти є те, що вона холодна, темна і позбавлена кисню, що ідеально підходить для збереження біологічного матеріалу. Ви можете покласти йогурт у вічну мерзлоту, і він все ще буде їстівним 50 000 років потому.” – Жан-Мішель Клавері
Але вічна мерзлота у світі змінюється. Верхні шари основних запасів планети – в Канаді, Сибіру і на Алясці – тануть, оскільки зміна клімату непропорційно впливає на Арктику. За даними метеорологів, регіон нагрівається в кілька разів швидше, ніж середні темпи зростання глобального потепління.
Однак найбезпосередніший ризик становить не танення вічної мерзлоти, а від зникнення арктичного морського льоду. Цей процес дає змогу розвивати судноплавство, транспортне сполучення та промисловість Сибіру. Там плануються масштабні гірничодобувні операції, під час яких у глибокій вічній мерзлоті буде пробурено величезні свердловини для видобутку нафти і руди. Ці операції вивільнять величезну кількість патогенів, додав Клавері.
Цей самий момент підкреслив Купманс:
“Якщо ви подивитеся на історію спалахів епідемій, то побачите, що однією з ключових рушійних сил були зміни в землекористуванні. Вірус Ніпах поширювався фруктовими кажанами, яких люди вигнали з місць проживання. Аналогічним чином, віспа мавп пов’язана з поширенням урбанізації в Африці. І це те, що станеться в Арктиці: повна зміна землекористування, і це може бути дуже небезпечно.”
Вчені вважають, що вічна мерзлота – на найглибших рівнях – може містити віруси віком до мільйона років. І вони, отже, набагато старші за наш вид, який з’явився близько 300 000 років тому.
Наша імунна система, можливо, ніколи не контактувала з деякими з цих мікробів, і це ще одна проблема, додав Клавері. Сценарій повернення до нас невідомого вірусу, який одного разу заразив неандертальця, хоча й малоймовірний, але тепер цілком можливий.
