До вересня 2022 року в Україні планують повернути схему проходження технічного огляду, яка буде обов’язкова для всіх. Майже половина автопарку не зможе пройти цю процедуру чесно.
За офіційною статистикою Національної поліції з 01.01.2021 по 31.08.2021 через “керування несправним транспортним засобом” в Україні сталось 328 ДТП. Загалом за цей період зафіксовано 120 209 ДТП. Тобто кількість аварій, які стались через технічну несправність, складає 0.27%.
Чи може обов’язковий техогляд вплинути на рівень аварійності?
В Україні обов’язковий техогляд для всіх автомобілів скасували у 2011 році. Насамперед через корупційну складову, адже наявність талону не завжди означає, що автомобіль технічно справний. Після відміни схеми техогляду аварійність навіть трохи зменшилась.
На сьогодні обов’язковість проходження техогляду передбачена лише для комерційних транспортних засобів — автобусів, вантажівок, ліцензованих таксі. А саму процедуру техогляду з 2012 року проводять приватні компанії, які мають дозвіл від Мінінфраструктури та внесені до реєстру МВС.
Угода з ЄС – лише привід
Підписавши у 2014 році Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалась повернути технічний огляд (ТО) для всіх власників автомобілів. Ця вимога міститься в 40-ій та 45-ій директивах ЄС.
Втім, виконання цієї умови актуально лише для держав, які є повноправними членами Європейського Союзу. Зараз шанси України на вступ у ЄС мізерно малі.
“Вам знадобиться з 20 років роботи, поки Ви дійдете до цієї готовності … всі три країни мають проблеми з судами. Ви не підходите під вимоги членства в ЄС”, – оцінює готовність до вступу України в ЄС президент Естонії Керсті Кальюлайд.
Але обов’язковий техогляд це великі гроші, які можна зібрати з автовласників, отже українська влада вирішила не затягувати з впровадженням “європейських правил”.
Першу спробу повернути обов’язковий техогляд для всіх автомобілів ще у 2016 році зробив уряд Володимира Гройсмана. Однак, як виявили антикорупційний та транспортний парламентські комітети документ містив суттєві корупційні ризики.Тож запропонований законопроєкт повернули в Кабмін на доопрацювання.
Вдруге до теми запровадження загального техогляду повернулися у 2019 році. Тоді на сайті Мінінфраструктури опублікували для обговорення проект закону, який передбачав введення обов’язкового проходження техогляду з 2022 року.
Особливістю документу стало те, що ним фактично пропонувалось імплементувати до українського законодавства європейський досвід. Зокрема, проект закону передбачав обов’язковість проходження ТО для нових автомобілів через чотири роки після їх першої реєстрації з подальшим його проходженням кожні два роки. Однак і цей документ із зауваженнями від різних державних органів відправили на доопрацювання.
Третя спроба – формальна. В лютому 2020 року Мінінфраструктури вдруге оприлюднило проект закону, який відомство пропонувало у 2019 році. І історія повторилася – документ знову відправили на доопрацювання.
Через рік у відомстві повернулись до цього питання. У квітні 2021 року Мінінфраструктури вчергове оприлюднило проект закону, яким запроваджується обов’язковість проходження ТО і вчергове отримав зауваження, які не дозволяють прийняти його в запропонованій редакції.
В проходженні документу відмовили Державна регуляторна служба, Антимонопольний комітет. Зауваження надійшли також від Міністерства внутрішніх справ та Мін’юсту. Серед основних зауважень — непрозора процедура надання дозволів компаніям для проведення технічного контролю та конфлікт інтересів.
Антимонопольний комітет своєю чергою побачив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адже центри сертифікації, які підпорядковані МВС, одночасно мали б давати дозвіл на проведення техогляду приватним компаніям і при цьому самі займались би наданням таких послуг.
Основним каменем спотикання на шляху до введення техогляду для всіх автомобілів стали корупційні ризики під час процедури техогляду.
Корупційний техогляд
Саме корупція була основною причиною скасування обов’язкового техогляду у 2011 році. Станції техогляду тоді були державними й належали до відання ДАІ. По суті, в рамках однієї структури здійснювалась видача і контроль відповідності сертифікатів про проходження процедури.
Аби зменшити корупційну складову у 2012 році право проводити техогляд дали приватним сервісним центрам. Тож у власників автобусів, вантажівок та ліцензованих таксі, які на сьогодні зобов’язані проходити цю процедуру, є можливість вибору місця її проведення.
Втім навіть за таких умов корупційні ризики залишаються актуальною проблемою, зазначає керівник громадської спілки “Суб’єкти тестування транспорту на придатність до експлуатації” (ГС СТТ) Ігор Черненко. Ринок на якому конкурують МВС та приватні центри щороку обслуговує 800 тис. автомобілів.
“Основна проблема виникає на етапі перевірки документів в Мінінфраструктури, оскільки відомство багатьом структурам безпідставно відмовляє, лобіюючи інтереси компаній, які пов’язані з чиновниками в мінінфраструктури”, — каже Ігор Черненко.
Він додає, що ця ситуація не нова і тягнеться з 2017 року. Наприклад, в січні 2019 року в Україні із 500 станцій, які були на той момент, залишилося близько 20.
“Деякі станції показували безпрецедентну ефективність роботи. За місяць одна станція могла видати 2600 протоколів ОТК (обов’язковий технічний контроль – ЕП). Це космічна цифра, бо навіть гіпотетично жодна станція не може прийняти стільки автомобілів за місяць. Зазвичай це 400-500 автомобілів. Тому це була просто торгівля талонами”, — переконаний Ігор Черненко.
Розрахунковий час техогляду для вантажних автомобілів — 60 хвилин, для автобусів — 65 хвилин. Ці норми прямо закріплені у постанові Кабінету міністрів. Експерти звертають увагу на те, що ці нормативи встановлюють максимально допустимі часові рамки.
“Лабораторія здатна проводити техогляд транспортного засобу якісно за 25-40 хвилин, за умови наявності справного сучасного обладнання та компетентного персоналу”, — говорить президент Асоціації безпеки експлуатації транспорту Дмитро Гончарук.
Коли буде повернуто схему обов’язкового техогляду для всіх автомобілів, ринок збільшиться приблизно у 10-12 разів. Адже загалом в Україні понад 10 млн автомобілів. А станцій, які мають право проводити техогляд — близько тисячі, чого очевидно недостатньо. Збільшити їх кількість швидко не вийде, адже доступ приватного бізнесу до надання цих послуг не такий простий, як здається на перший погляд.
Хто не зможе пройти чесно
У зоні ризику — авто старше 15 років, розмитнені “євробляхи”, авто, які були в ДТП, а також будь-які транспортні засоби зі зміною заводських конструкцій.
“Автомобілі перевіряються на відповідність технічному стану, який вказано у документації заводу-виробника. Тобто, вимагати рівня викидів Євро-5 від старих “жигулів” ніхто не буде”, — сподівається Дмитро Гончарук.
“В Україні, якщо виникає проблема із сажевим фільтром на дизельних авто, його вирізають. Такий автомобіль уже не пройде обов’язковий технічний контроль за рівнем вихлопних газів. Новий каталізатор часто коштує приблизно стільки ж як євробляха”, — підкреслює Ігор Черненко.
Наприклад, ціна на оригінальний каталізатор для Volkswagen Passat 1.9 TDI (2005 — 2011 років випуску) стартує від 32 тис грн. Навряд чи власник такого авто купуватиме нову запчастину за таку ціну після виходу її з ладу. Тим більше коли “проблему” можна вирішити за менші гроші (купити талон проходження ТО) і це особливо не впливатиме на якість руху.
Нормальний ресурс для сажового фільтра та каталізатора близько 250-300 тис. км. це відповідає приблизно 15 рокам середньостатистичної експлуатації. Тобто, переважна більшість машин, якім понад 15 років, скоріш за все, чесно ТО не пройдуть і будуть вимушені або купувати дуже дорогі деталі для відновлення авто, або давати хабар за талон ТО.
В останні роки каталізатори також стали предметом крадіжок, адже вони містять цінні метали, зокрема, платину. Деякі гаражні СТО навіть пропонують безкоштовно “відремонтувати” автомобіль з несправною вихлопною системою, вирізавши каталізатор і встановивши просту систему.
За непроходження техогляду тим, для кого він є обов’язковим, зараз передбачений штраф 1700 грн. За повторне порушення — позбавлення водійського посвідчення.
