Рецензія на анімаційний серіал «Аркейн» /Arcane: League of Legends
Компанія Riot Games, студія Fortiche Productions та Netflix випустили новий мультсеріал з МОВА-гри League Of Legends. Проєкт називається «Аркейн» (Arcane: League of Legends), він вже продовжений на другий сезон і це найкращий анімаційний серіал 2021 року. Попри таку гучну заяву, тут не все так добре, як хотілося б, а деталі ви дізнаєтесь у рецензії нижче.
Жанр: Фентезі, Стімпанк, Екшен, Пригоди
Творці: Крістіан Лінке, Алекс І
У ролях: Хейлі Стейнфілд, Елла Пернелл, Кевін Алехандро, Кеті Льюнг, Джейсон Спайсак, Токс Олагундойє, Гаррі Ллойд
Канал: Netflix
Рік виходу: 2021
Серій: 9
Сайт: IMDb
Дія «Аркейн» відбувається відразу у двох місцях — технологічно просунутому місті вчених та багатіїв Пілтовері та в підземних нетрях Зауна. Після масштабної сутички між багатими та бідняками сторони абияк вибудовують стосунки та домовляються не втручатися у справи один одного. І так минає навіть якийсь час. Але витівка групи підлітків із нетрів, які пробираються до вченого Джейса з Пілтовера і випадково підривають пів будинку невідомим артефактом, запускає цикл незворотних подій.
Перший сезон «Аркейн» ділиться на три сюжетно-часові арки по три серії в кожній. Усі вони виходили поступово, починаючи з 6 листопада, щоби зберегти напругу у глядачів. Але навіть якщо ви будете дивитись весь сезон цілком, бажання включити наступну серію наздожене вас після кінця кожного нового епізоду.
Сюжет «Аркейн» побудований навколо драматичних відносин сестер Вай і Паудер (вона ж Джинкс у майбутньому) із нижнього міста Зауна. Паралельно з цим відбувається історія вченого Джейса та його друга-напарника Віктора з Пілтовера. Разом вони намагаються приборкати магію за допомогою технології та створюють хекстек — потужні наповнені енергією кристали, які вони планують використати в ім’я науки та світу.
«Аркейн» – точно не мультик для дітей. Рейтинг анімаційного серіалу 16+ і тут навіть є інтимні сцени та одностатеві стосунки (А куди зараз без них). Але річ навіть не в цьому. У сценаристів вдалося створити об’ємних, живих і нетривіальних персонажів без поділів на чорне та біле. У кожного героя свої переваги та недоліки, своя правда та способи її досягнення.
А між ідеєю про нерівність і розшарування класів проходять й інші вплетені сюди думки: про жертви, на які йдуть люди, для досягнення своїх цілей, про добрі наміри, якими вистелена дорога до війни, про самокопання, що доводить до божевілля, про відданість і любов, яких все одно буває мало, щоб урятувати близьких людей.
«Аркейн» – мультсеріал за мотивами гри, але це анітрохи не завадить дивитися його тим, хто не в курсі подій і жодного разу не запускав «Лігу Легенд». Звичайно, для фанатів і геймерів тут багато відсилань до гри, дрібних деталей майже на кожному розі та знайомих прототипів героїв, якими вони грають. І хоч інші глядачі нічого цього не побачать, гірше не стане.
Лор розмазаний по серіалу тонким акуратним шаром, не перевантажує історію, подачу і картинку. Там, де гравці бачать, як герой вперше бере до рук свою фірмову зброю, звичайним глядачам показується еволюція персонажа. Тому не страждає ніхто, а якщо після серіалу у вас з’явиться бажання пограти, то за кілька місяців рекомендую переглянути його ще раз — відкриєте для себе багато цікавого.
Серіал уміло грає з подачею себе глядачеві, розбавляючи екшн-сценами з погонею та бійками серйозні, але захоплюючі діалоги про політику та борг. Між цим завжди є ефектні розбирання злочинних босів, драматичні вставки, що розкривають героїв, а також проїзди з неймовірними видами на технологічно-стимпанківський Пілтовер та неоново-фентезійний Заун.
За графіку та візуальний стиль «Аркейн» відповідала французька студія Fortiche. Вони давно працюють з Riot Games, роблять для них різні рекламні ролики та кліпи з героями League of Legends (K/DA – POP/STARS).
Малювання мультсеріалу не сучасно-анімешне, як у тієї ж «DOTA: Кров дракона». Це стильна та деталізована суміш деяких серій «Кохання. Смерть. Роботи», мультиків Pixar та Dreamworks, та повнометражного «Людини-павука: Через всесвіт». Водночас деталізація речей, природи та оточення героїв дуже близька до останніх робіт японського аніматора Макото Сінкая (Твоє ім’я, Дитина погоди).
Відмальовування далеких і середніх планів вражає, а в сценах, де герої показані близько, видно кожну дрібницю, включаючи слину, що вилетіла, новий забій у бійці, подряпини на речах, відблиски та інше. Подібний змішаний стиль несподівано круто передає настрій і похмурого бандитського Зауна, і химерну стерильність Пілтовера.
Музика — єдине, що псує атмосферу техно-фентезі до «Аркейну». Поява треку Enemy від Imagine Dragons у заставці та в одній зі сцен логічно хоча б з боку маркетингу – гурт залучили для реклами гри та серіалу, а пісня написана спеціально для цього. Але інші сучасні треки в деяких епізодах хоч і підходять за настроєм до того, що відбувається на екрані, але все одно відчуваються чимось стороннім і грубо впихнутим заради них самих.
Особливо дивно виглядали епізоди з танцями під кольоромузику та сучасний біт у підземному та фентезійно похмурому Зауні. Швидше за все, це була спроба потрапити в моду неоновими 80-ми, але вдалося тільки зіпсувати кадри.
І хоч би якою була нелогічна музика, вона ніяк не впливає на фінальні оцінки «Аркейн». Це неймовірно красивий та глибокий серіал з об’ємними персонажами, атмосферною подачею та вмілою роботою сценаристів. Кожна серія тут закінчується на найцікавішому місці, а коли думаєш, що краще й не може бути, приходить фінальна сцена. Звичайно, у сюжеті зробили напрацювання на другий сезон і одразу оформили його максимально епічно та драматично правильно. Зрештою дивитися «Аркейн» хочеться знову і знову.