Рецензія на серіал «Фундація» / Foundation (Apple TV+)
За всю історію кінематографа ніхто не наважився адаптувати легендарний цикл романів Айзека Азімова, хоча ці твори суттєво вплинули на становлення жанру наукової фантастики у кіно. Компанія Apple скористалася відсутністю екранізацій та запустила знімання серіалу для свого стрімінгового сервісу, де раніше не виходили проєкти таких космічних масштабів. Так з’явився перший сезон «Фундації» (Foundation), який вмістився в десять серій – вони, зважаючи на все, лише початок великої історії, яка стане сюрпризом навіть для тих, хто добре пам’ятає сюжет книг.
Творці: Девід С. Гойєр, Джош Фрідман
Жанр: наукова фантастика
Актори: Лі Пейс (Імператор – брат День), Джаред Харріс (Гері Селдон), Лу Льобелл (Гаал Дорнік), Лея Харві (Сальвор Хардін), Лаура Бірн (Едо Демерзель), Терренс Манн (Імператор – брат Захід), Касіан Білтон ( Імператор – брат Світанок), Альфред Енох (Рейч Селдон), Деніел МакФерсон (Хьюго), Кларк Пітерс (Аббас) та ін.
Канал: Apple TV+
Серій: 10
Рік випуску: 2021
Сайт: IMDb
Режисер Дені Вільнев адаптував «Дюну» (Dune) Френка Герберта, дотримуючись оригінального тексту, і його дії стали причиною гарячих суперечок серед шанувальників книги. А ось шоуранер серіалу Девід С. Гойєр (працював над фільмом The Dark Knight) використав основні сюжетні ідеї Айзека Азімова, трансформувавши їх в абсолютно нову історію. Її складно назвати адаптацією, швидше за вільною інтерпретацією романів – що може стати предметом ще більш жарких дискусій.
В інтерв’ю Screen Rant Девід С. Гойєр зазначив, що він намагався впоратися з особливостями творів Азімова – великий час, структура антології, інтелектуальні концепції. Вони, на думку шоуранера, не було пильного вивчення персонажів, тому головна ставка серіалу зроблена на емоції героїв.
Що ж, це справді так. У першому сезоні «Фундації» серед міжзоряних подорожей та імператорських інтриг з’являються романтичні лінії, які допомагають розкрити суть ключових персонажів. Далеко не всі вони викликають захоплення – часом шоуранери занадто захоплюються можливістю показати деталі відносин, не помічаючи, що їх надлишок може сильно втомлювати (особливо в серіалі з науково-фантастичним ухилом). Але, перш ніж заглиблюватися в ці деталі, варто сказати кілька слів про сюжет.
Події серіалу розгортаються в Галактичній Імперії, яка існує вже понад 12 тис. років. На планету Трантор, розташовану в центральному районі Галактики, прилітає Гаал Дорнік – дівчина-вундеркінд, яку на батьківщині вважали єретиком. Вона працюватиме під заступництвом вченого, на ім’я Гарі Селдон – видатного дослідника, який відкрив психоісторію (розділ математики, який може спрогнозувати майбутнє). Несподівано для Гаал її наставник стає найбільшим ворогом головного політичного правителя – триєдиного Імператора. Ризикуючи своїм життям, Селдон пророкує, що Галактична Імперія впаде, після чого розпочнеться хаос і міжзоряні війни, а період варварства триватиме не одну сотню років.
Ті, хто знайомий із циклом романів Айзека Азімова, вже в описі помітили перше суттєве коригування від шоуранерів. У книгах персонаж Гаал Дорнік був чоловіком із докторським ступенем, якого зовсім не вважали віровідступником на рідній планеті. У серіалі Гаал стає дівчиною, залученою до подій, від яких залежить майбутнє людства (по суті, вона одна з ключових фігур першого сезону). Примітно, що в серіалі ще два персонажі з циклу романів змінюють стать – Сальвор Хардін та Демерзель теж перетворюються на жінок.
По-справжньому цікавим доповненням сюжету стає переосмислення Імператора Клеона. В одній із книг мимохіть згадувалося, що лінія успадкування імператорського престолу передається досить спірним чином – шоуранери вхопилися за цю ідею, створивши дуже неоднозначного та багатогранного антагоніста. А якщо бути точним, трьох антагоністів. На футуристичному Транторі знаходиться величезний палац, який потопає в зелені, де живуть клони Клеона І: брат Світанок, брат День та брат Захід. Це представники генетичної династії, які тримають владу у своїх руках та діляться мудрістю із молодшою версією самого себе.
Актор Лі Пейс (відомий за фільмами The Hobbit, Guardians Of The Galaxy) зіграв Імператора у найкращі роки – брат День займає центральний трон, приймає найважливіші політичні рішення і страчує тих, хто втручається у його правління. Завдяки грі Лі Пейса, а також деяким прийомам сценаристів, спостерігати за Імператором завжди дуже цікаво. На жаль, цього не скажеш про лінію Гаал Дорнік – у цьому немає провини актриси Лу Льобелл (Voyagers), проблема скоріше у тому, як шоуранери вирішили уявити її для глядачів. Героїня постійно рахує прості числа, щоб позбавитися тривожності, і часто цитує наукові роботи, які вона вивчила на планеті, де знання прирівнюють до гріха.
Не всі епізоди «Фундації» здаються однаково захоплюючими, часом сценарій трохи просідає, сцени затягуються, а закадровий голос проголошує загальні істини, які, зрештою, особливо нічого не значать. Але якість постановки серіалу прикрашає перераховані вище недоліки, повертаючи увагу до головних інтриг серіалу (а їх тут достатньо).
Компанія Apple вклала пристойний бюджет у проєкт, тому серіал «Фундація» не здається картонним, недоробленим чи знятим на зеленому тлі. Безумовно, у кожній серії є комп’ютерна графіка – з її допомогою у кадрі з’являються внутрішні світи, зорельоти, захисні поля та математичні формули, які нагадують чарівні проєкції – проте CGI тут опрацьовано до дрібниць. Можливо, не всі костюми героїв виявляються вдалими, але технології з майбутнього не виглядають комічно, а кабіни імперських кораблів здаються справжніми.
Також помітна робота команди постановників, яка створила безліч культур, не схожих одна на одну. Свою роль зіграло і те, що події, які відбуваються на різних планетах, знімали на різних локаціях (робота над серіалом проходила на Мальті та на острові Фуертевентура).
Як і очікувалося, на першому сезоні «Фундація» не закінчиться, фінал останньої серії готує ґрунт для продовження. Шоуранер Девід С. Гойєр в інтерв’ю згадував, що має план для 8 сезонів, проте, про такі перспективи поки що говорити рано.
Загалом, серіал вийшов дуже і дуже якісним. Звичайно не один в один з Айзеком Азімовим, але твори письменника були написані задовго до смартфонів, комп’ютерів та інших дивовиж та реалій сучасного світу. Тому доповнення від сценаристів виглядають досить гармонійно та доповнюють історію згідно з нашими сучасними вподобаннями.