Схоже, що тут справа не тільки в кількості, але й надійності бортової апаратури також
В ефірі телемарафону спікер Повітряних Сил Ігнат зазначив зокрема, що станом на ранок неділі 30 липня 2023 року фіксується зростання активності ворожої авіації усіх родів. Зокрема, в небі на кордоні з Сумщиною спостерігається активність російських БПЛА, а в районі Азовського моря було зафіксовано загалом 30 літальних апаратів усіх типів, включаючи безпілотники, тактичну авіацію та літаків-повітряних пунктів управління типу Ил-22.
В цьому повідомленні варто звернути окрему увагу на те, що рашисти для ведення бойових дій проти України застосовують навіть свої 50-річні літаки типу Ил-22, і що про ці “літаючі командні пункти” згадується саме у множині.
Парадокс насправді полягає навіть не в тому, що літаки типу Ил-22 виготовлялись ще майже півсторіччя назад. А в тому, що для управління діями бойової авіації в складі “ВКС рф” першопочатково призначались зовсім іншого типу “борти” – літаки радіолокаційного дозору типів А-50 та А-50У, в рамках кальки доктрини застосування авіації від НАТО, що передбачає обов’язкове застосування літаків типу AWACS.
Росіяни використовували свої А-50 для управління діями своєї авіації та контролю повітряним простором навіть під час війни проти Чечні у 1990-х роках та під час бойових дій у Сирії, де рф взагалі не мала “конвенційних” противників з авіацією.
Тепер же бачимо, що схоже рашисти вирішили дещо “видозмінити” доктрину застосування своєї авіації, і для задач управління почали використовувати саме “літаючі командні пункти” типу Ил-22. Ймовірно, тут росіяни могли піти від того, що літаків типу Ил-22 все рівно, більше аніж А-50.
Якщо брати дані The Military Balance 2023, то там вказується наявність в строю “ВКС рф” 5 літаків типу Ил-22 та 12 літаків И-22М, і також – трьох літаків типу А-50 та семи А-50У (але ймовірно, ці цифри не враховують уже відомі втрати, дані по яким є у відкритих джерелах).
Окрім того, міг зіграти свою роль той фактор, що на Ил-22 бортова апаратура могла виявитись більш надійнішою в плані частоти відмов бортової апаратури, і відповідно – рівня ситуативної обізнаності для “підопічних” літаків тактичної авіації “ВКС рф”.
