ШІ знайшов 44 зоряні системи де можливе життя як на Землі

Революційне дослідження швейцарських науковців відкриває нові горизонти в пошуку позаземного життя. Створена ними модель штучного інтелекту виявила 44 зоряні системи, де потенційно можуть існувати планети, схожі на Землю. Це значний прорив у астрономії та досліджені екзопланет.
Штучний інтелект розширює межі космічних досліджень
Швейцарські науковці розробили інноваційну модель штучного інтелекту, яка успішно виявила 44 зоряні системи з потенційно придатними для життя планетами. За даними дослідження, опублікованого в журналі Astronomy and & Astrophysics, про яке повідомляє Futurism, модель досягла вражаючої 99% точності у виявленні систем, де можуть існувати планети, схожі на Землю.
Для тренування алгоритму команда використала унікальний підхід через обмежену кількість відомих екзопланет – наразі підтверджено існування лише 5800 планет за межами Сонячної системи. Замість реальних даних, дослідники застосували синтетичні планетні системи, створені за допомогою Бернської моделі формування та еволюції планет.
«Це одна з небагатьох моделей у світі з таким рівнем складності й глибини, що дозволяє проводити прогнозні дослідження, подібні до нашого», – пояснює співавтор дослідження доктор Ян Аліберт, співдиректор Центру космосу і придатності для життя Бернського університету.
Дослідники проаналізували майже 1600 систем, які містять принаймні одну відому планету та зорю типу G (подібні до Сонця), K або M (менші й холодніші зорі). Алгоритм виявив найсильніші ознаки планет, подібних до Землі, зосереджуючись на двох ключових параметрах: масі планет та їх орбітальних періодах.
Втім, модель має певні обмеження. Вона не відтворює деякі спостережувані характеристики зоряних систем, наприклад, часту появу Суперземель разом із холодними Юпітерами навколо зірок, подібних до Сонця. Також синтетичні планети в моделі зазвичай розташовуються ближче до своїх зірок, ніж це спостерігається в реальності.
Незважаючи на ці обмеження, розроблена модель значно звужує область пошуку потенційно придатних для життя планет у величезному космічному просторі. Це особливо важливо, враховуючи складність виявлення екзопланет через їх малі розміри порівняно із зірками та низьке власне світлове випромінювання.
Результати дослідження відкривають нові перспективи для астробіології та пошуку позаземного життя, надаючи астрономам конкретні цілі для подальших спостережень та досліджень.
Це дослідження відкриває нову еру у пошуку позаземного життя, де штучний інтелект стає ключовим інструментом для астрономів. Хоча модель потребує вдосконалення, вона вже зараз допомагає значно звузити область пошуку потенційно придатних для життя планет у нашій галактиці.