Червоно-сині спрайти й джети – рідкісні види блискавок – вдалося сфотографувати фотокамері Міжнародної обсерваторії Джеміні Норт (Gemini North) на Гаваях.
Спрайти і джети – короткочасні атмосферні явища, спостерігати які вдається вкрай рідко. І вже зовсім везучим дослідникам випадає можливість сфотографувати це унікальне світлове шоу. А ті, хто все-таки бачив ці небесні вогні, часто бувають впевнені, що спостерігали НЛО: річ у тому, що спрайти часто виникають групами, шикуються в коло і навіть рухаються в певному ритмі, немов “танцюючи”. Джети ( “свічки”), вертикальні стовпи світла, можуть досягати 20 км у висоту, що робить видовище ще більш ефектним.
На фотографії, яку зробила “хмарна камера” телескопа Gemini North на Гаваях, добре видно і червоний спрайт, і синій джет. Фотографія зроблена 24 липня 2017 року, проте опублікована тільки в лютому 2021 на сайті американської астрономічної лабораторії NoirLab, якій належить телескоп Джеміні.
“Родичі” блискавок
Спостерігали ці червоно-сині повітряні вогні здавна, але ось вчені стали займатися вивченням спрайтів і джетів тільки з 70-х років ХХ століття – коли все частіше стали надходити повідомлення від пілотів і космонавтів про незрозумілі спалахи в грозовому небі. Залежно від форми, небесні вогні розсортували: червонуваті світлові кільця стали називати ельфами, що б’ють вгору фонтани холодного вогню отримали назву “блакитних джетів”. Ті, що схожі на блакитних медуз – стали спрайтами. Яскраво-червоні “медузи” – це Тайгер. Всі вони з’являються в стратосфері й іоносфері, на висоті не нижче 50 км, над блискавками та звичайними грозовими хмарами.
Спрайти та джети виникають у верхніх шарах атмосфери, і викликають їх електричні розряди, звичайні блискавки. Спрайти зароджуються на висоті 50-80 км і зазвичай бувають червонувато-оранжевими або синьо-зеленими. Іноді спрайти виникають в формі медузи, а часом виглядають як стрічки або завитки серпантину, що рвуться вгору.
Перші знімки спрайтів вдалося отримати тільки у 2005 році в Колорадо, і трохи пізніше – на Алясці. Зроблені ці фотографії за допомогою спеціальної високошвидкісної камери, яка видає 5-10 тисяч кадрів в секунду.
Дивно, але камера, якій вдалося зняти червоно-синє шоу на Гаваях, – це модифікована цифрова дзеркальна камера споживчого класу (цифрова однооб’єктивна дзеркальна фотокамера). Однак налаштована вона на фотографування протягом від частки секунди до 30 секунд після спалаху блискавки. Такі камери встановлені на даху міжнародної обсерваторії й орієнтовані на місця, де з найбільшою ймовірністю може бути помічена штормова активність. Сама обсерваторія Джеміні-Норт розташована на недіючому вулкані Мауна-Кеа, на висоті 4200 м. Над рівнем моря висоті 4200 м – так що огляд звідти відкривається винятковий.
Побачити спрайти й джети з землі виходить не часто. Однак для тих, хто має можливість піднятися вище, вони – не рідкість. У 2017 році з борту МКС астронавти за 160 секунд спостерігали 245 яскраво-синіх грозових спалахів.
Для вчених спрайти і джети поки що не цілком зрозуміле явище: скажімо, немає досі точної відповіді, які довгострокові наслідки в атмосфері вони викликають. Наприклад, чи впливають на озоновий шар і взагалі змінюють хімічний склад верхніх шарів атмосфери.
Вивчати спрайти і джети непросто: дослідники можуть, звичайно, спробувати підлетіти ближче на спеціально обладнаних літаках – буквально “пішовши на грозу”, але частіше виміри виробляють дистанційно, з наземних обсерваторій. Отримати якісь помітні результати складно ще й тому, що тривають спалаху спрайтів і джетів всього лише десятки мілісекунд. Тим важливіше знімок, опублікований в кінці лютого.
