Телескоп «Джеймс Вебб» досяг фінальної орбіти, подолавши майже 1,5 млн кілометрів
24 січня космічна інфрачервона обсерваторія «Джеймс Вебб», яка почала свою подорож 25 грудня 2021 року, запустила бортові двигуни майже на п’ять хвилин (297 секунд), щоб завершити остаточну корекцію курсу. Після цього телескоп вийшов на потрібну орбіту навколо другої точки Лагранжа (L2), розташовану на відстані майже 1,5 млн кілометрів від Землі. І тепер буде обертатися навколо Сонця разом з нашою планетою. Про це повідомили в NASA.
Орбіта космічного апарату дозволить йому в будь-який момент отримати відмінний огляд космосу, а також дасть можливість оптиці та науковим приладам не перегріватися. «Джеймс Вебб» використовував мінімальну кількість палива для коригування курсу під час подорожі до L2 (і може пропрацювати 20 років замість 5-10 спочатку заявлених). Решту необхідно, щоб виконувати невеликі коректування для утримання бажаної орбіти, а також імпульсного розвантаження — протидії впливу тиску сонячного випромінювання на сонцезахисний екран.
Перед прибуттям на фінальну орбіту, всі сегменти основного дзеркала і вторинне дзеркало інфрачервоної обсерваторії були розгорнуті. Протягом найближчих трьох місяців інженери проведуть складний процес налаштування оптики телескопа з майже нанометровою точністю. Перші наукові спостереження, як очікується, почнуться цього літа.
«Джеймс Вебб» — самий великий, складний і потужний телескоп, коли-небудь запущений в космос. Він названий на честь другого керівника NASA Джеймса Вебба, який очолював агентство в 1961-1968 роках, під час реалізації програми «Аполлон». Обсерваторію розробляли 25 років — з 1996 року. Загальна вартість проєкту — 10 млрд дол.
«Джеймс Вебб» створений і запущений в рамках партнерства Національного управління США з аеронавтики й дослідженню космічного простору (NASA), Європейського космічного агентства (EKA) і Канадського космічного агентства (CSA). Космічний телескоп буде розгадувати таємниці Сонячної системи, досліджувати загадкові структури й походження Всесвіту. Першими цілями будуть екзопланети, протоскупчення, навколозоряні диски, квазари, транснептунові об’єкти та комети.