Рейтинг найрозумніших міст Smart City Index щороку формує Всесвітній центр конкурентоспроможності IMD. Наскільки мегаполіси «розумні», визначають їх жителі. До кожного опитування залучають 15 тисяч городян, яким ставлять 39 запитань щодо економічних та технологічних показників. Серед важливих чинників – інфраструктура, що базується на технологіях, зручний громадський транспорт, наявність швидкісного інтернету, сприятливе для бізнесу середовище, нові робочі місця, використання екологічно чистої енергії.
Цюрих (Швейцарія)
У Цюриху мешкає близько 2 мільйонів людей, які вважають його ідеальним місцем для життя. Для забудови міста використовують Цифрового двійника – нову технологію, що дозволяє створити віртуальний дублікат фізичних об’єктів та процесів. Це дає можливість максимально удосконалити розташування інфраструктури. Мегаполісом курсує близько 600 тролейбусів, автобусів та трамваїв, якими керує розробка Intelligent Transport System. Такий централізований підхід допомагає уникати будь-яких збоїв в розкладі руху. Шкідливі викиди громадського міського транспорту мінімізовані завдяки електрифікації.
Осло (Норвегія)
Норвезька столиця – незмінний хедлайнер списків розумних міст. Осло славиться активною боротьбою зі зміною клімату і планує стати вуглецево нейтральним містом до кінця 2030 року. Викид парникових газів скорочують вуличні датчики руху, що автоматично регулюють освітлення, в залежності від кількості пішоходів, велосипедистів та автотранспорту. Під час будівництва в Осло встановлюють чипи, що керують опаленням та охолодженням приміщень. Щоб заохотити містян пересісти на електроавтомобілі, пропонують безплатне паркування та вільний доступ до пунктів заряджання.
Копенгаген (Данія)
Головне місто Данії лідирує серед мегаполісів, що успішно зменшують негативний вплив на довкілля. Утримувати вулиці в чистоті дозволяє система пневматичних сміттєпроводів, що дозволяє переміщати відходи трубами та звільнити вулиці від сміттєвозів. Велосипедисти – половина жителів міста. Щоб заохотити населення пересісти на екологічний двоколісний транспорт, в Копенгагені потурбувалися про удосконалення транспортної інфраструктури. Світлофори регулюються таким чином, щоб зменшити час очікування тих, хто їде на ровері. На велодоріжках встановлені індикатори, що попереджають про фази світлофорів, аби людина змогла вчасно пришвидшитися чи уповільнитися.
Лондон (Великобританія)
Столиця Великобританії досягла дивовижних результатів майже в усіх аспектах. Жителі Лондона користуються розумними світлофорами, системами моніторингу трафіку та платіжними системами для громадського транспорту. Вуличне освітлення автоматично регулює яскравість, залежно від потреби. Повсюди встановлені сенсори для збору даних про рівень шуму, якість повітря та води. Щороку в місті зростає кількість енергоефективних будівель, що зменшують викиди CO2. Цьому розумному місту вдалося збільшити людський капітал, залучивши програмістів і молодих компаній більше, ніж будь-яке інше.
Амстердам (Нідерланди)
Керманичі цього голландського міста з ентузіазмом впроваджують розумні концепції. В Амстердамі практикують технологію виробництва електроенергії з вуглекислого газу. Передбачається, що до 2025 року це буде перше місто в Європі з нульовими викидами. Адже влада планує повністю заборонити бензинові та дизельні автомобілі.
У багатьох містах Європи майбутнє вже настало. Україна ж поки не є передовою країною в реалізації концепції smart city. Більшість українських громад лише на початку шляху до цифровізації.
