Домашні кішки (Felis catus) — дрібні м’ясоїдні представники сімейства котячих — єдиний член цього сімейства, який зволив приєднатися до людей і жити з ними поряд.
Кішки жили серед людей тисячі років. Ймовірно, вони почали тинятися навколо людських складів зерна, де їх приваблювали миші, і зрештою поширилися світом, коли моряки почали брати їх на борт своїх кораблів.
Сьогодні кішки, як і раніше, допомагають людям ловити гризунів, а також стали прекрасними компаньйонами. За останні кілька століть люди вивели нові породи, але досі не можуть зрозуміти, як, наприклад, кішки муркочуть.
Дослідження показують, що кішки були одомашнені майже 10 000 років тому. Генетичне дослідження 2017 року показало, що сучасні домашні кішки походять від Felis silvestris lybica, підвиду диких кішок із Близького Сходу. Гени кішок, знайдені в археологічних розкопках на Близькому Сході, в Європі й Африці, показують, що майже 10 000 років тому в сучасній Туреччині кішки почали жити з людьми та відокремилися від своїх диких родичів.
Попри відносно невеликі природні ареали, Felis silvestris lybica почала з’являтися у Східній Європі до 4400 до н. е., згідно з контрольними генами кішок, виявленими в археологічних розкопках. Це свідчить про те, що кішки подорожували “автостопом” на борту кораблів із купцями та моряками, які брали їх із собою, щоб позбавлятися від щурів.
Кішки, безперечно, подорожували на великі відстані. У 2016 році вчені виявили ДНК єгипетських кішок на стоянці вікінгів у північній Німеччині, що датується періодом між 700 та 1000 роками нашої ери.
Найстаріше відоме поховання домашньої кішки знаходиться на Кіпрі. Людину поховали разом з її вихованцем.
Котяча психологиня Джулі Послунс зазначає, що коти відповідають усім критеріям, які потенційні власники часто шукають у вихованцях.
Коти мають характер, вони добре адаптуються до людського способу життя. Людей приваблюють їхні “милі” риси — їх м’яка шерсть, милі мордочки і заспокійливе муркотання. “Але оскільки кішки зберігають більшу частину своєї дикості, вони зачаровують нас своїм інтелектом і незалежним духом. Ділитися з ними своєю домівкою — це кумедно, цікаво, а також зручно для створення чудового контенту в соціальних мережах”, — зазначає психологиня.
А тепер, найцікавіші та несподівані історичні факти про кішок
Собаки були раніше
Собаки були одомашнені раніше за котів. Коли люди були мисливцями, собаки стали бездоганними компаньйонами. А коти з’явилися в житті людей, коли ті почали вести осілий спосіб життя і зберігати надлишки зерна. І ті приваблювали мишей, а миші приваблювали котів.
Останки кота, знайдені в Єгипті
“Ми думаємо, що сталося те, що кішки ніби одомашнили себе самі”, — сказав один з авторів дослідження про котів Карлос Дрісколл.
Автори дослідження Science називають це “одним із найбільш успішних біологічних експериментів, що коли-небудь проводилися”. Кішки були в захваті від великої кількості здобичі в коморах; люди були в захваті від боротьби зі шкідниками.
Коли люди віддавали перевагу кішкам із більш слухняними рисами, деякі кішки адаптувалися до цього нового середовища, виробляючи десятки порід домашніх кішок, відомих сьогодні.
Найстаріший кіт
Найстарішому коту у світі було 38 років і 3 дні. Крем Пафф (Creme Puff) жив із 1967 по 2005 рік. У його власника Джейка Перрі був ще один кіт на прізвисько Рекс Аллен, якому було 34 роки.
Чорні коти
У деяких культурах вважається, що чорні коти приносять нещастя. І якщо чорний кіт перейшов дорогу, то це точно обіцяє невдачу.
Але в Уельсі навпаки вважається, що чорні коти приносять щастя в будинок. Валлійці вірять, що чорні кішки також можуть прогнозувати погоду. А вчені довели, що ген, який відповідає за чорне забарвлення, захищає їх від деяких хвороб.
Непотоплюваний Сем
Непотоплюваний Сем, мабуть найзнаменитіший кіт у світі. Кіт примудрився вижити на трьох затонулих кораблях під час Другої світової війни. Свою кар’єру чорно-білий кіт розпочав на борту лінкора “Бісмарк”. Лінкор був затоплений у 1941 році, загинули більшість моряків, але кота виловили англійські моряки з есмінця “Козак”.
Непотоплюваний Сем був справжньою зіркою
Йому дали прізвисько Оскар і кіт жив на борту, доки есмінець не був торпедований. Оскара врятували моряки з авіаносця “Арк Роял” і прозвали Непотоплюваним Семом. Авіаносець теж торпедували, але кіт знову вижив. Він встиг пожити ще на двох англійських есмінцях, але коли їх торпедували, Непотоплюваного Сема відправили жити до генерал-губернатора Гібралтару. Він мирно помер у Белфасті у 1955 році. А його портрет зберігається у Національному морському музеї у Гринвічі. Ймовірно, Непотоплюваному Сему вдавалося вижити, бо кішки можуть пити та переробляти солону воду.
Єгипетські кішки
Усупереч поширеній думці, кішки породи сфінкс не жили в стародавньому Єгипті. Їх вивели порівняно нещодавно у Канаді у 1960-х. Найстарішою з найвідоміших порід є Єгипетський мау. Останки саме цих кішок було знайдено муміфікованими поряд із фараонами. Вважалося, що вони були компаньйонами та провідниками у потойбіччя для покійних правителів.
Єгипетський мау зі “скарабеєм” на голові
Мау означає “кішка”. І вважається, що так котів назвали саме на честь звуку “мяу”.
Цікаво, але в мау цятки розташовані не тільки на шерсті, а й на шкірі. А на лобі має бути характерний малюнок, що нагадує скарабея.
Мер Стаббс
Рудий смугастий безхвостий кіт на прізвисько Стаббс був мером маленького містечка Талкітна на Алясці протягом 20 років. Майбутнього мера знайшли у коробці на стоянці. На виборах мера 1997 року багато жителів були незадоволені кандидатами — політиками, тож власниця Стаббса виставила його кандидатуру жартома. Але всі 900 мешканців проголосували за кота.
Листівка із фото Стаббса
Він жив у місцевій крамничці, пережив таємничий замах на своє життя і хоч він не мав якоїсь законодавчої влади, його любили як місцеві жителі, так і туристи.
Котячий корм
Котів, як і собак, зазвичай годували м’ясними залишками, або ж вони добували собі їжу самі. Коти, як відомо, ловили мишей. Також у Лондоні продавали котяче м’ясо, зазвичай м’ясні відходи. А перший комерційний корм для котів був проданий у Лондоні в 1860 році американським підприємцем Джеймсом Спраттом. Згідно з численними рекламними оголошеннями компанії, його “Патентований корм для кішок Spratt’s” складався з м’яса північноамериканського буйвола, пшеничного борошна та буряків. Проте продавці котячого м’яса залишалися звичайним явищем у Лондоні до 20 століття. А в 1936 році на прилавках американських магазинів з’явився корм Kal Kan, який фактично започаткував історію категорії промислових кормів для кішок. Спочатку це були консерви, а потім з’явилися сухі корми. Згодом цей корм був перейменований на Whiskas.
