Як з’ясувалося, чорні дірки є не лише руйнівною силою, здатною знищувати цілі зірки — вони також створюють умови для їхнього зародження. Цей процес в одній із карликових галактик нещодавно вдалося спостерігати вченим з Університету штату Монтана (США).
У центрі більшості (якщо не всіх) галактик знаходяться надмасивні чорні дірки, маса яких у мільйони та навіть мільярди разів перевершує масу Сонця. Так, у центрі галактики Чумацький шлях знаходиться чорна діра Стрілець A*, її маса становить 4,5 млн. мас Сонця. Раніше вчені бачили, як такі об’єкти знищують зірки. Тепер же була виявлена надмасивна чорна діра, що генерує потужні викиди, які підживлюють щільні скупчення речовини, у яких зірки зароджуються. І вперше подібний процес був зафіксований у карликовій галактиці.
Карликові галактики аналогічні молодим, які почали з’являтися невдовзі після зародження Всесвіту, тому вивчення надмасивних чорних дірок у їхньому центрі може відповісти на деякі питання щодо формування зірок на ранніх етапах світобудови. Об’єктом дослідження вчених з Монтани стала галактика Henize 2-10, розташована на відстані близько 34 млн світлових років від Землі – вона спостерігається в південному сузір’ї Піксид. Згідно з недавніми оцінками, її маса приблизно в 10 млрд разів перевищує масу Сонця – для порівняння, галактика Чумацький шлях перевищує цю величину в 1,5 трлн разів. Десять років тому одна з авторів дослідження Емі Рейнс (Amy Reines) виявила в Henize 2-10 джерело радіочастотного та рентгенівського випромінювання та припустила, що ядром карликової галактики є чорна діра приблизно в 3 млн. мас Сонця. Інші астрономи тоді визнали джерелом випромінювання наднову.
У ході нового етапу дослідження вчені вирішили вивчити газовий відросток з ядра галактики, довжина якого становить 490 світлових років: іонізований газ, який володіє електричним зарядом, рухається зі швидкістю 1,8 млн км/год, і цей потік вливається в яскравий «зоряний розплідник» на відстані близько 230 світлових років від ядра галактики. У цій області вчені виявили скупчення молодих зірок віком близько 4 млн років при масі в 100 000 разів більше сонячної. Проаналізувавши знімки високої роздільної здатності, отримані телескопом «Хаббл», вчені виявили штопороподібні коливання газового потоку. Згідно з комп’ютерними моделями, така картина може виникати через прецесію (обертальних коливань осі) чорної діри — залишки наднової її дати не могли.
Унікальність дослідження, кажуть автори, у тому, що посилене чорної діркою освіту зірок до нашого часу спостерігалося лише у великих галактиках. Вчені заявили, що хотіли б досліджувати інші карликові галактики з подібними процесами, проте це дуже важко через їхню невелику кількість і складність спостережень. Ситуація може покращитися з повноцінним введенням в експлуатацію нового телескопа Джеймс Вебб.
Результати своєї роботи автори проєкту опублікували у журналі Nature від 19 січня.
