У США розроблять компактні ядерні елементи живлення для глибокого космосу
Американська космічна агенція (NASA) схвалила розробку надкомпактних радіоізотопних термоелектричних генераторів (РІТЕГ) Рочестерським технологічним інститутом. Передбачається, що їх використовуватимуть у кубсатах та іншій техніці нового покоління, застосування якій знайдеться в глибокому космосі – там, де занадто мало світла для сонячних елементів живлення.
Для чого потрібні РІТЕГи
Більшість супутників, що діють, для отримання енергії використовують сонячні панелі, що перетворюють світло на електрику. Хоча вони добре справляються зі своєю роботою, у глибокому космосі, наприклад – за орбітою Марса, або на самій марсіанській поверхні, де лютують піщані бурі, світла часто надто мало, тому енергії від сонячних елементів недостатньо.
Альтернатива у вигляді РІТЕГ дає змогу за допомогою термопар генерувати електрику з тепла, що виділяється під час розпаду радіоізотопів. Принцип відомий досить давно і широко використовується на Землі.
Проблема з подібними генераторами в тому, що вони досить громіздкі. Наприклад, діаметр кожного в парі використовуваних у марсоході Perseverance становить 64 см, довжина – 66 см, а вага – 45 кг. Кожен містить 4,8 кг діоксиду плутонію. У результаті РІТЕГ можуть використовуватися тільки в досить великих космічних апаратах. Наприклад, Perseverance являє собою машину розміром із позашляховик.
За даними NASA, у новому проєкті питома масова енергоємність, як порівняти зі стандартним багатоцільовим РІТЕГ, збільшиться з 3 до 30 Вт/кг за умови зменшення об’єму на кілька порядків – з 212 до 0,2 л.
Чому це важливо
Якщо нову технологію вдасться довести до практичного використання, це забезпечить живленням майбутні місії до Юпітера, живлення устаткування в кратерах, що завжди перебувають у тіні, в місячних полярних регіонах або кубсатів – без необхідності використання додаткових джерел.
Наприклад, це дасть змогу набагато успішніше реалізувати місію до Урана Flagship Uranus, у рамках якої до планети можна буде відправити цілий флот маленьких супутників для забезпечення досліджень із різних ракурсів, “релейного” зв’язку та виконання інших завдань.