Вчені проаналізували два майже повних скелета і кілька черепів. Останки були знайдені в печерах рівнини Налларбор і в Мамонтової печері Західної Австралії у 2002-2003 роках.
Дослідження показали, що у вимерлих істот були незвично довгі пальці з вигнутими пазурами, потужні м’язи передніх лап і більш довга та рухома шия. Такі властивості допомагали їм вилазити на дерева і, крутячи шиєю, виглядати здобич, яка була недоступна для наземних видів.
Кенгуру знайшли в області, де зараз немає ніяких дерев. Це ще раз доводить, що в давнину рівнина Налларбор виглядала зовсім інакше і була покрита густою рослинністю.
В її печерах збереглися останки різноманітних сумчастих, які мешкали в цих місцях. Вчені відзначають, що дотепер не дуже добре уявляють собі біологічне різноманіття континенту.
Вони також відзначили, що здатність лазити по деревах була присутня лише в одного відомого їм виду кенгуру – деревних кенгуру. Як показало нове відкриття, це вміння було унікальним в еволюційному древі сумчастих тварин.