В Києві розробили унікальні ліки для загоєння опіків від фосфорних снарядів

Дуже складні рани обробляють ліками зі спеціальним сріблом, які столичні фізики створюють вручну.

Ворог застосовує заборонені фосфорні снаряди, рани від яких дуже глибокі та не загоюються. Наразі вчені Інституту фізики НАН України, крім того, що створили препарат ГІДРОБИНТ, ще й виготовляють його самі та надсилають у польові госпіталі. Нині вчені пропонують безкоштовно передати свою технологію виробникам.

Препарат створили на основі наночастинок срібла, який знезаражує й сприяє загоєнню ран, опіків та виразок. «Гідробинт» розроблений вченими у двох формах: як перев’язувальний матеріал, та як рідина (спрей) для дезінфекції.

«Нещодавно до мене зателефонувала пані Лариса, медик із Вінниці, і попросила переслати на пробу зразки наших гідробинтів її подрузі Людмилі, яка працює операційною сестрою в польовому госпіталі на передовій, де йдуть найзапекліші бої», — розповідає завідувач лабораторії радіаційних технологій Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук Володимир Неймаш.

Військові лікарі з госпіталю говорять, що надходить багато поранених з опіками від російських фосфорних зарядів, а традиційні засоби лікування не допомагають: «хлопці кричать від болю, навіть лідокаїн і морфін не діють».

Володимир Неймаш розповів, що через кілька днів після пересилання Людмилі раневих пов’язок ГІДРОБИНТ №1 і рідкого антисептика ГІДРОБИНТ №2 знову зателефонувала Лариса і радісно повідомила: «Хлопці перестали кричати. Ваші пов’язки — це просто чудо! Біль спадає відразу після накладання. Рани очищаються. Почалася грануляція. Лікарі вражені. Поранені дякують». І передала кілька фото, знятих Людмилою.

«Домовилися, що контактуватиму з Людмилою на пряму, коли буде зв’язок. Бо їх знову евакуюють», — повідомив Неймаш.

Надалі вже професійні подробиці безпосередньо від військового медика Людмили Бобровської: «Грануляція супер! Вал наростає, але не високий! Зменшення площі на 1,5 см за три дні! Бійця перед тим лікарі вже відправляли на майбутню (за їхніми словами) ампутацію. Адже у пораненого були великі підколінні та пахові лімфовузли.

Загоєння попри всі мазі (плацентарна основа 70%, гіалуронова — 60%) стримували прогресування, однак грануляція не відбувалась. Зараз маємо відсутність збільшення лімфовузлів, гарну грануляцію, чисту рану та загоєння «валом». Маю надію, що і «вала» позбудемось, бо провели ще одну «операцію». Уклінно дякую Вам! Врятовані кінцівки, інші частини тіла — врятовані життя! Обіймаємо ми, медики, та поранені».

Крім того, є результати й по лікуванню очей краплями Гідробинт №2. Лікар з передової розповіла, що до них у госпіталь привезли трьох бійців, очі яких мали ознаки ураження. Це потребувало лікування та накладання пов’язок. Після першого закапування стан покращився, а вже після третього — як нічого й не було.

«На жаль, потужність нашого напівкустарного виробництва не задовольняє потреби фронту і жертв ракетних обстрілів у тилу, — розповідає Володимир Неймаш. — Ми варимо вихідні гідрогелі на своїх домашніх кухнях. Там же формуємо, обробляємо і пакуємо заготовки пов’язок, друкуємо на своїх принтерах етикетки та інструкції по використанню. Потім веземо напівфабрикати в Інститут на опромінення».

Опромінюють заготовки препарату електронами, під впливом яких і відбувається народження метал-водо-полімерного нанокомпозиту та медичних виробів з нього. Продуктивність їх виробництва можна збільшити в десятки і сотні разів застосувавши замість кухонь сучасні верстати-автомати для виготовлення розчинів, їх фасування і упаковування. Таке обладнання є на багатьох підприємствах медико-фармакологічної галузі.

«До деяких з них ми зверталися ще до війни з пропозицією придбати і впровадити нашу технологію виготовлення медичних засобів з наносріблом для лікування ран та опіків. Але не знайшли зацікавленості. Можливо, за відсутністю достатньої кількості потенційних пацієнтів. Тепер їх вже занадто достатньо», — говорить Володимир Неймаш.

Тому сьогодні столичні вчені пропонують БЕЗОПЛАТНО передати промисловцям у власність, встановити і налагодити технологію виготовлення медичних виробів ГІДРОБИНТ на всіх етапах, окрім електронно-променевої обробки, яка потребує дорогого обладнання та інфраструктури, відповідних дозволів та досвіду.

«Цей етап може бути реалізований Інститутом фізики НАН України на своєму радіаційно-технологічному комплексі як підрядника», — говорить Володимир Неймаш.

Він уточнив, що препарат розроблений вченими лабораторії радіаційних технологій інституту у двох формах: як перев’язувальний матеріал, та як рідина (спрей) для дезінфекції.

«Обидві форми майже на 85% складаються з води (звідси і назва) і були створені для лікування опіків та ран у захисників України. Це дуже актуальна тема для нашої країни в умовах війни, адже імпортні аналоги коштують дорого», — говорить Володимир Неймаш.

Мовою науковців така речовина правильно називається метал-водо-полімерний нанокомпозит. На основі інноваційної електронно-променевої технології виготовлення нанокомпозиту налагодили малосерійне виробництво з нього медичних виробів «ГІДРОБИНТ».