БРМ-1К – це бойова розвідувальна машина, розроблена на основі БМП-1, що отримала нову широку двомісну вежу. Українські десантно-штурмові війська використовують невідому модифікацію бойової розвідувальної машини БРМ-1К із новою вежею. Фото бронемашин опублікувала прес-служба Командування десантно-штурмових військ.
На фото можна помітити дві радянські бойові машини піхоти з одномісною вежею, проте з ширшим погоном вежі, яка зазвичай має БМП-2 та БРМ-1К. Характерні надгусеничні полиці свідчать, що це БРМ-1К.
Модернізовані машини отримали вежу від радянської бойової машини десанту БМД-2. Така заміна робить озброєння машини потужнішим.
Вперше техніку показали на заходах, присвячених дню Десантно-штурмових військ ЗСУ.
БРМ-1К – це бойова розвідувальна машина, розроблена на основі БМП-1, що отримала нову широку двомісну вежу. Стандартний комплекс озброєння БРМ-1К, розробленого в 70-х роках минулого століття, складається із застарілої 73-мм гармати 2А28 «Гром» та 7,62-мм кулемета ПКТ, які сьогодні не здатні якісно забезпечити вогневу підтримку піхотним підрозділам на полі бою.
Бойові розвідувальні машини десантників отримали одномісну вежу БМД-2, комплекс озброєння якої складається з 30-мм автоматичної гармати 2А42, 7,62-мм кулемета ПКТ та протитанкового ракетного конкурсу «Фагот». Після модернізації бойова машина може ефективно боротися з легкою бронетехнікою та живою силою супротивника.
Проект подібної модернізації вже опрацьовувався 1997 року російськими конструкторськими бюро. Тоді численні запаси БМП-1 намагалися актуалізувати заміною старого озброєння. Приблизно з таких міркувань і з’явився проект модернізації БМП-1 рівня БМП-1-30 «Розбіжка».
На БМП-1 було поставлено військове відділення від БМД-2. Її малогабаритна одномісна вежа дуже вдало розмістилася дома старої. У процесі модернізації з мінімальними переробками та втручанням у конструкцію застарілої гармати 2А28 «Грім» замінили сучасною 30-мм гарматою в серійному та освоєному бойовому відділенні.
Однак хто провів модернізацію і звідки взялися вежі від БМД-2?
Подібна робота потребує серйозного втручання у конструкцію. Для низки операцій необхідний професійний супровід інженерів та спеціальне обладнання, якого у звичайних ремонтних батальйонів немає. Можна припустити, що до модернізованих машин десантників доклали руку працівники українських бронетанкових підприємств.
Мабуть, вежі для модернізації брали зі старих українських та трофейних російських БМД-2. Радянські бойові машини десанту БМД-1 та БМД-2 мають малий ходовий ресурс, що впливає на термін експлуатації. Ще одна проблема в обслуговуванні цих машин та причина їх виведення з лав ЗСУ – сильний дефіцит запасних частин.
Десятки бойових машин десанту з вичерпаним ресурсом ходової частини, які не можуть обслуговуватись Збройними силами України, очевидно заполонили відстійники, проте їхні башти та бойове відділення все ще є цінним ресурсом, яким вирішили посилити існуючий парк бронетехніки.
