Корисний винахід науковця-хіміка, який понад 40 років займається ракетами.
У неділю, 12 лютого, в Україні провели перший ракетний запуск безпілотника. Випробування пройшли успішно.
Про це розповів співробітник хімічного факультету КНУ ім. Шевченка та керівник NAURocket Сергій Пипко.
Ось відео запуску:
Хто стоїть за винаходом
Сергій Пипко — науковець-хімік, який уже понад 40 років збирає та запускає аматорські ракети. З 2018 року він очолює NAURocket — студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування.
Проєктуванням ракет Сергій зацікавився ще в 5-му класі — це був 1975-ий рік, коли друзі у дворі йому показали, як зробити двигун із целулоїду, загорнутого в алюмінієву фольгу. З цього почалося захоплення хімією. Після школи вступив на хімфак до КНУ ім. Шевченка. Після навчання захистив дисертацію в академічному інституті та через деякий час повернувся працювати на рідну кафедру.
Фото — Сергій Пипко (по центру) зі студентами
У 2001 році Сергій знайшов в інтернеті кількох однодумців із теренів колишнього СРСР. Так був створений ракетний форум, де українець був модератором. У 2014 році, коли відбулася Революція Гідності, Сергій залишив ком’юніті через політичні розбіжності.
Далі науковець з однодумцями зібрали ентузіастів з НАУ й інших ВНЗ та організували NAURocket — студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування. На перші організаційні збори прийшло майже 30 осіб.
Учасники бюро запустили свої вироби у квітні 2018-го: три ракети завдовжки 1,5 м і діаметром 75 мм піднялися на висоту майже 600 м. Це були перші успішні старти студентських ракет в Україні. Загалом тоді спроєктували 5 ракет.
На сьогодні студентське конструкторське бюро експериментального ракетобудування в основному займається науково-дослідною роботою. Але також розробляє ракетні двигуни та ракети, у тому числі на замовлення.
Як це допоможе ЗСУ
«Не потрібно збирати та розбирати катапульту, запуск можна проводити з дуже короткою направною або взагалі без направної, з місця. Наприклад, із кузова пікапа або вантажівки, зупинившись всього на хвилину. Можна запускати залпом кілька дронів у хвилину», — розповів Сергій Пипко в окремій статті на форумі власної ракетної майстерні.
Найголовніша перевага такого запуску — старт зі значною вагою корисного навантаження, тобто збільшенням бойової частини.
«Перевантаження при ракетному старті набагато менше, ніж на катапульті, тому що розгін іде не лише на направну, а й після сходу з неї. Унаслідок цього можна зменшити міцність корпусу та полегшити його, підвищивши масу корисного навантаження. Але якщо потрібне велике навантаження, можна зробити велике», — пояснює в статті науковець.
Ми звернулися до Сергія за детальнішим поясненням, але він відповів, що не дає коментарі.
Те, що на відео запуску здається простим, втілити в реальність нелегко.
«Якщо прискорювачів два і більше, є ймовірність, що вони запустяться не одночасно, і закінчать роботу теж неодночасно. Це може призвести до відходу БПЛА з курсу чи обертання. Проблему можна вирішити, але це досить складно, тож краще ставити один прискорювач», — пише Пипко.
Науковець описав кілька варіантів прискорювачів:
- Прискорювач кріпиться у хвості БПЛА;
- Прискорювач кріпиться під дроном, ближче до хвоста та під нахилом до осі;
- Прискорювач кріпиться під БПЛА горизонтально, але сопло ракетного двигуна нахилено донизу.
«Загальна проблема варіантів 2 і 3 — ймовірність попадання скинутого прискорювача розташований позаду пропелера», — підсумував науковець.
