Вчені з США придумали новий спосіб виробництва палива на Марсі, без якого астронавти не зможуть повернутися додому. Три головні інгредієнти – вуглекислий газ, сонячне світло та замерзла вода – можна видобути на місці. З потрібно буде привезти тільки два види мікробів.
Ціанобактерії будуть переробляти СО2 з атмосфери Марса і сонячне світло в цукор. А відредагована кишкова паличка перетворить його на ракетне паливо для ракет та інших самохідних установок. На Землі цей вид палива називається 2,3-бутандіол і використовується у виробництві гуми.
Сучасні ракети, які можуть вирушити на Марс, заправляють метаном і рідким киснем, але ні того, ні іншого на планеті немає. Це означає, що паливо доведеться брати із собою, інакше корабель неможливо буде підняти на орбіту Марса. Задоволення не дешеве — підйом 30 тонн метану або рідкого кисню обійдеться в $8 млрд. Для того, щоб знизити витрати, можна використовувати хімічний каталізатор і отримувати рідкий кисень з двоокису вуглецю на місці, але метан все одно доведеться привезти із Землі.
Як альтернативу фахівці Технічного університету Джорджії пропонують технологію на основі місцевих ресурсів. Крім скорочення витрат, цей процес дозволяє отримати додаткові 44 тонни чистого кисню, для якого теж знайдеться застосування, пише Science Daily.
Для початку на Марс слід доставити матеріали, з яких будуть зібрані біореактори розміром із чотири футбольних поля. У них зростатимуть ціанобактерії, які перетравлюють вуглекислий газ. Ферменти в окремому реакторі ціанобактерії розщеплюватимуть на цукор, які підуть в їжу кишковим паличкам, які своєю чергою виробляють біопаливо. Потім паливо потрібно буде очистити від продуктів ферментації.
Цей метод вимагає на 32% менше енергії, ніж запропоновані стратегії відправлення метану із Землі на Марс. Менша сила тяжкості на планеті дозволила вченим задуматися про використання нових видів палива, які не застосовуються на Землі.
Також, вчені з США знайшли спосіб підвищити якість сухого марсіанського ґрунту, додавши до неї симбіотичну бактерію. Результати експерименту показали, що ці мікроби могли в майбутньому стати важливим інгредієнтом успіху марсіанських фермерів.
